4 червня 2017 року у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відбулося свято Зеленої неділі «На горі трава зелена». Розпочалися святкування у Клечальну суботу. На базарній площі музею просто неба зібралися працівники Заповідника та відвідувачі музею, щоб за давнім звичаєм предків заквітчати та встановити в центрі села віху – символ божественної енергії і сонця, з надією на добрий урожай, на тепло в наших серцях та мир у домівках.

5 червня 2017 року у приміщенні Музею українських обрядів, що знаходиться на території Музею просто неба, відбулася презентація лекції-показу «З музейної скрині» (традиційна сорочка із збірки НІЕЗ «Переяслав»). Захід зібрав закоханих у вишивку людей: майстринь-вишивальниць, аматорів, учнів Київської гімназії ім. Пушкіна, наукових співробітників НІЕЗ «Переяслав», викладачів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди», членів громадської творчої спілки «Мистецтво життя» та ін. Виставкова зала Музею українських обрядів зустріла відвідувачів різноманіттям вишивальних технік на основному компоненті традиційного жіночого вбрання – сорочці. До присутніх звернулася завідуюча сектором «Музей українських обрядів» С. М. Зубер. Вона охарактеризувала колекцію сорочок, торкнулася теми сорочки у контексті традиційної народної обрядовості.

21 травня 2017 р. до Музеї кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»завітали люди, щоб згадати Василя Степановича Литвина (4.06.1941-7.04. 2017) – заслуженого артиста України, народного артиста України, лауреата Республіканської премії ім. І. Нечуя-Левицького, лауреат премії фонду Т. Г. Шевченка, співзасновника Стрітівської кобзарської школи.

Особливу роль в духовному житті українців відіграє вишиванка. Вона відноситься до національних святинь українців й уособлює в собі генетичний зв’язок багатьох поколінь протягом тисячоліть, символізує собою й несе в собі духовне багатство і високу мудрість.  Її як безцінну реліквію передають із роду в рід. Узори які ми бачимо на вишиванці мають давнє коріння, яке сягає аж до часів трипільської культури, що побутувала на наших землях із кінця VІ до початку ІІІ тис. до н. е.

15 травня 2017 року у районному будинку культури відбувся культурно-мистецький проект «Мир Вам» (Шолом-Алейхемівські читання), присвячений Дню пам’яті класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Організаторами його були: Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», міський та районний відділи культури та товариство єврейської культури. Із вітальним словом до глядачів виступила заступник міського голови Губенко В.В. та Почесна жителька міста Гехтман Ц.М.

10 травня 2017 р. Музей кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» провів культурологічний захід «Кобзарський майдан». Проходив він за участі кобзарів Київського кобзарського цеху – цех-майстра Миколи Товкайла,  братчиків Василя Жованика та Ждана. Приурочено його було до 387-ї річниці битви на Борисовім полі, де в кінці травня 1630 року відбулася переможна битва українського козацтва під проводом гетьмана (корсунського полковника) Тараса Федоровича-Трясила над польським військом. Ця перемога увійшла в історію як тріумф козацької стратегії та тактики.

5 травня 2017 року у Музеї – діорамі «Битва за Дніпро в районі Переяслава  і створення Букринського плацдарму восени 1943 року» був проведений літературно-музичний ранок «Цей святий День Перемоги».

300-річний ювілей ще за горизонтом, а його носій – Григорій Сковорода – вже з нами, впевнено входить у наше життя…

(В. Я. Стадниченко)

28 квітня 2017 р. у приміщенні Меморіального музею Г. С. Сковороди відбулась презентація книги «Учитель життя. Сковорода як гасло часу: нариси, дослідження, інтерв’ю, світлини», що вийшла завдяки ініціативі, наполегливості відомого журналіста, сковородинознавця – Володимира Яковича Стадниченко.

Одним із основних джерел вивчення дописемної історії виступають матеріали археологічних досліджень. Вони дають змогу відтворити складні історичні процеси, що проходили в давнину, дізнатися про господарство, культуру, побут, сакральні вірування давніх суспільств. Стосується це і такої самобутньої археологічної культури, як трипільська. Її вивченням та дослідженням займається вже не одне покоління археологів. Серед них одне із головних імен  посідає особистістьТамари Григорівни Мовші.

У Музеї кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» традиційно, вже декілька років поспіль, проводяться різнотематичні уроки-мандрівки, які мають за мету інформувати учнівську аудиторію про кобзарсько-лірницьку традицію в Україні.