25 березня 2016 р. в Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася зустріч із Михайлом Відейком, доктором історичних наук, дослідником трипільської культури, викладачем Київського університету імені Бориса Грінченка. Вона пройшла у рамках започаткованого музейними працівниками науково-освітнього проекту «Музейні гостини з археологом».
Михайло Юрійович Відейко – автор більше 580 праць, зокрема 12 монографій та 20 науково-популярних книжок з археології та давньої історії України. Він проводив археологічні розкопки трипільських поселень Хатище, Ігнатенкова Гора, Янча VІ, Хомине, Коломийців Яр та ін. у Середньому Подніпровї, брав участь у дослідженнях трипільських протоміст: Майданецьке, Тальне 2, Небелівка та ін.
У цей день до Музею на зустріч із відомим археологом завітали: викладачі та студенти історичного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», науковці НІЕЗ «Переяслав», учні з с. Гайшин, місцеві краєзнавці та гості-туристи з Києва.
Під час спілкування у Музеї Михайло Відейко цікаво та змістовно розкрив тему «Небелівка – трипільське протомісто». Ця унікальна пам’ятка культурної спадщини знаходиться біля с. Небелівка Новоархангельського району Кіровоградської області. Протягом ряду останніх років її дослідження здійснює спільна українсько-британська експедиція. Саме з її сенсаційними відкриттями й ознайомив присутніх на заході Михайло Юрійович. Дослідник акцентував увагу слухачів на новітніх методиках застосованих при вивченні археологічної пам’ятки, які дали можливість, на площі близько 250 га, зафіксувати більше 1300 будівель. Ці споруди на поселенні групуються, на думку вченого, навколо невеликих храмів. Детально археолог зупинився на матеріалах досліджень виявленого на поселенні-гіганті великого храму, який розкопали у східній частині протоміста. Це була двоповерхова споруда, розмірами приблизно 60х20 м. Це перша будівля з такою великою площею, із виявлених за всю історії вивчення трипільської культури. У самому храмі під час розкопок археологи знайшли декілька вівтарів, які мали розписи із загадковими візерунками. Особливу зацікавленість у слухачів викликала інформація про укріплення трипільського поселення. Його оточував палісад із дерев’яних колод або плах висотою до 3 м. Така система оборонних споруд вперше зафіксована для великих поселень трипільців. Детально Михайло Відейко зупинився також на знахідках, що характеризують ремесла жителів давнього поселення. Зокрема, на дослідженому гончарному горні з трьома каналами, який є на сьогодні найдавнішою подібною конструкцією на території трипільсько-кукутенської спільноти. Розповідь знаного трипіллязнавця супроводжувалася світлинами з розкопок, статистичними розрахунками по використанню деревини й гончарних виробів давніми землеробами, графічними реконструкціями будівель та об’єктів вивчених у ході археологічних пошуків. Під час спілкування всі бажаючі отримали ґрунтовні відповіді та роз’яснення на поставлені запитання.
Завідувач науково-дослідного відділу
«Музей трипільської культури» Дмитро Тетеря
