Микола Юхимович Бранденбург – археолог, військовий історик, музейний працівник, генерал-лейтенант армії проводив дослідження курганів на території Переяславщини, зокрема давньоруських курганних могильників Переяслава.
Він народився 20 серпня (8 серпня за старим стилем) у Санкт-Петербурзі у дворянській родині. Закінчив з відзнакою Констянтинівський кадетський корпус в Петербурзі (1858). Проходив службу в артилерійських військах, де дослужився до звання генерал-лейтенанта. Брав участь у російсько-турецькій війні (1877-1878). Під час військової служби навчався в Санкт-Петербурзькому університеті на факультеті сходознавства. Працював завідувачем Артилерійським історичним музеєм у Петербурзі (1872-1903). Археологією зацікавився в зв’язку з вивченням військово-археологічних матеріалів у ході створення музею. Згодом зайнявся загальною археологією. Був дійсним членом Імператорського Російського археологічного товариства. Найважливіші його дослідження – це вивчення курганів Петербурзької і Новгородської губерній, розкопки Старо-Ладозької фортеці, скіфських, кочівницьких та давньоруських курганів в Україні.
У 1899 р. дослідник розкопав курган біля с. Гладківщина на Київщині, у якому виявив скорчене поховання ранньої бронзи та скіфське, пограбоване у давнину.
Не оминув дослідник і переяславські давньоруські некрополі, дослідивши на них у 1902 р. 23 кургани. Результати своїх польових досліджень вчений надрукував у монографії «Журнал раскопок Н. Е. Бранденбурга 1888–1902 гг.» (1908). М. Ю. Бранденбург по-новаторському підійшов до методики археологічних досліджень, фіксуючи подробиці розкриття пам’ятки: зміни культурного шару, розміри поховальних ям, ступінь збереженості кістяків та знайдених речей, орієнтацію поховання, конструкцію домовин та положення предметів під час розчистки, збирав і зберігав антропологічний матеріал. Його записи доповнювали схематичні креслення поховань. Дослідник розкопав 5 курганних насипів з 7 похованнями на могильнику приміського села Підварки (нині мікрорайон міста Переяслава), 14 курганів, в яких знаходилось 19 поховань, на могильнику в ур. Ярмарковщина та 5 курганів з 6 похованнями на могильнику поблизу міської тюрми («острогу»). Він помітив розкопані Д. Я. Самоквасовим кургани (1877), про що на той час ще не знав, оскільки матеріали не були надруковані, але отримав деякі відомості від місцевих жителів. Дослідник у звіті зауважив: «… кем-то лет 20 назад уже производились… раскопки (приезжали из Киева), но результаты неизвестны». Дослідження переяславських некрополів Д. Я. Самоквасова та згодом М. Ю. Бранденбурга нині мають виняткову цінність, оскільки пам’яток даної категорії на сьогодні у Переяславі практично не залишилось.
М. Ю. Бранденбурга помер у віці 64 роки 13 вересня 1903 року в Петербурзі, похований на Нікольскому кладовищі Олександро-Невської лаври.
Джерела та література:
- Бранденбург Н.Е. Журнал раскопок Н.Е. Бранденбурга 1888–1902 гг. СПб.: т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1908. 222 с. С. 146-148, 156-160.
- Бранденбург Николай Ефимович. Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона: в 86 томах. СПб., 1891. Т. ІVа: Бос – Бунчук. С. 588.
- Юрченко О.В. Дослідження археологічних пам’яток Переяславщини: історіографія (ХІХ – початок ХХІ ст.) / За ред.. С. М. Вовкодава. Переяслав – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. 224 с. С. 48.