Геній українського народу – Тарас Шевченко помер 10 березня (за старим стилем 26 лютого) 1861 року в Санкт-Петербурзі. Домовину з прахом поета було встановлено в церкві Св. Великомучениці Катерини. До слова, це не просто випадковість. Ім’я Катерина дороге було Кобзареві: матір і сестру звали Катерина, коханих жінок також – Катерина Піунова та казашка Катя. Як митець він прославив це ім’я, намалювавши картину «Катерина» та написавши поему «Катерина».
Історичний календар. Події
Багатство природи складають різні види тварин, рослин, грибів та мікроорганізмів. Чим більше їх різноманіття, тим досконаліша рівновага у природному середовищі. Людина в цій системі займає свою нішу та має надзвичайний вплив на інші ланки світової екосистеми. Внаслідок такого впливу деякі види флори і фауни зменшуються у своїй чисельності, зникають або перебувають на межі зникнення. На сьогодні темпи зникнення рідкісних видів є надзвичайно високими. Наприклад, за останні 400 років втрачено лише хребетних тварин близько 100 видів, приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин перебувають на межі зникнення.
21 травня 2018 року виповнюється 38 років з відкриття Музею М.М. БЕНАРДОСА у місті Переяславі-Хмельницькому.
У 1981 році світова громадськість широко відзначала, згідно з календарем пам'ятних дат ЮНЕСКО, 100-річчя винайдення дугової електрозварки Миколою Бенардосом.
Значний внесок у встановлення та відзначення цієї події здійснили співробітники Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. Ще у 70-х рр. ХХ ст. Вони зібрали відповідні документи, якими доказувалось, що визначний вітчизняний вчений, винахідник Микола Миколайович Бенардос першим здійснив зварювання металів.
Cтаття Олени та Олександра Колибенків «Єпископи Переяславля Руського»:
18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.
День вишиванки в Україні у 2018 році припадає на 17 травня. Це – всеукраїнське, а з 2014 року – міжнародне свято, покликане зберегти вишиту сорочку як матеріальну та духовну спадщину українського народу. Українська вишиванка є унікальним явищем в плеяді національного вбрання європейців, вона вирізняється різними техніками вишивки (понад 300), крою, орнаментів. Разом з тим, вишиванка є не тільки традиційною частиною гардеробу українців, а нашим національним символом – символом боротьби за незалежність, символом нескореності, незламності духу, символом надії та любові.
Стаття Олени та Олександра Колибенків - перейти за посиланням: https://goo.gl/LTeXAN
https://niez.com.ua.ksereda.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97.html?start=110#sigProId404f7e61d3
9 травня – одне з небагатьох радянських свят, яке продовжують активно відзначати в Україні та інших країнах колишнього СРСР.
Робота над проектом відновлення будівлі Верховної Ради, суттєво пошкодженої пожежею ще в листопаді 1941 р., та прибудови до неї адміністративного корпусу розпочалася в 1944 р. і здійснювалась під керівництвом В. Г. Заболотного [1, с. 459]. Також до проекту реконструкції інтер’єру були залучені й молоді архітектори – Д. Н. Яблонський, В. І. Лазаренко, В. В. Козюлін та ін. [2, с. 167]. У проекті брала участь і Н. Б. Чмутіна, яка, за словами інженера-конструктора Л. Г. Дмитрієва, пропонувала також різні варіанти непомітного перекриття щойно зведеної прибудови парламенту, з метою створення максимального комфорту її внутрішнього дворика [2, с. 167]. Втім, після зміни влади про цю ідею забули.