Весною 1947 р. у Переяславі була створена організація «Союз вільних українців», засновниками якої були переяславці студент 1-го курсу фізичного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка Юрій Гайдук, учень 9-го класу міської школи № 1 Олег Іващенко та кілька старшокласників 1-ї і 2-ї шкіл. Відомі також імена Раїси Гайдук та Володимира Кондеса. У своїй діяльності члени організації надихались «Декалогом» – десять заповідей українського націоналіста, які починалися вступом: «Я дух вічної стихії, що постав на грані двох світів творити нове життя. Здобудеш українську державу або загинеш у боротьбі за неї».

Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. 

18 листопада 1845 р. у Переяславі Тарас Шевченко написав поему «Кавказ», присвячену своєму другові Якову де Бальмену, який ілюстрував його ранні твори. Слід підкреслити, що дружні взаємини, які встановилися між де Бальменом і Шевченком не були приємною випадковістю. Вони були підготовлені популярністю творів Шевченка та перебуванням де Бальмена в місцях, оспіваних поетом. Цьому сприяло й те, що обидва були обдарованими митцями.

Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.

24 липня 1015 року, у неділю, на березі струмка, з якого починається ріка Альта (територія сучасного міста Бориспіль), було вбито князя Бориса. Разом з братом Глібом вони стали жертвами боротьби за владу, яка розгорілася після смерті їхнього батька Володимира Святославича. Борис і Гліб – перші святі на українських землях. Князь Борис має прямий стосунок до історичної Переяславщини, адже його вбивство сталося на території тодішнього Переяславського князівства.

27 квітня 1841 р.( за с. ст.) цензор П. Корсаков підписав квиток на випуск у світ альманаху «Ластовка» Є. Гребінки з творами Т. Шевченка.

Чорнобиль – невеличке містечко на півночі України. Перші літописні відомості про нього належать до 1193 року. У 1923 році був утворений Чорнобильський район, а Чорнобиль стає районним центром.

186 роки тому 22 квітня 1838 р. за с. ст. Карл Брюллов викупив за 2,5 тис. рублів асигнаціями Тараса Шевченка з кріпацтва. Ця сума на той час була еквівалентна 45 кг чистого срібла.

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Свято запроваджене у 2019 р. за ініціативою Музею борошна (м. Віттенбург, Німеччина) з метою вшанувати глобальне значення борошна як важливого і цінного продукту харчування, віддати данину поваги усім, хто пов’язаний з переробкою зерна та борошна – хліборобам, мірошникам, пекарям.