Одним з пріоритетних напрямків діяльності Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» є поповнення фондів. 26 червня 2020 року дослідником, провідним науковим співробітником сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики і боністики Національного музею історії України А. С. Бойко-Гагаріним було передано Заповіднику колекцію з 100 предметів – паперових грошових знаків, що перебували в грошовому обігу України (банкноти Австро-Угорської імперії, цінні папери СРСР, карбованці періоду німецької окупації (1941-1944 рр.), лотерейні квитки та театральні і транспортні білети України, міські гроші Веймарської Республіки, бони країн світу).

На початку липня 2020 р. археологічний загін Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (керівник кандидат історичних наук Олександр Прядко) у складі експедиції Інституту археології НАН України (керівник кандидат історичних наук Всеволод Івакін) розпочав розкопки на території давнього Переяслава. Дослідження зосереджуються на земельній ділянці по вул. Покровській. Дані роботи носять рятувальний характер і пов’язані з новим будівництвом. Вони здійснюються за сприяння Олександра Яреми, керівника ПП «Земля Переяславщини».

3 липня 2020 року в науковому житті Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася чергова знаменна подія – молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Горбовий Олександр Анатолійович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему: «Комплексна трансформація українського Придніпров’я у контексті гідроенергетичного освоєння Дніпра (кін. ХІХ ст. – 1980-ті рр.)». Дисертацію було успішно захищено за спеціальністю 07.00.01 – історія України на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

До складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» входить декілька музеїв археологічного профілю. Серед них своєю своєрідністю та унікальністю виділяється Археологічний музей. Він розміщується в павільйоні, збудованому над музеєфікованими рештками храму-усипальні кінця ХІ – першої половини ХІІІ ст. В експозиції музею презентовано декілька сотень археологічних артефактів, що розповідають про тисячолітню історію Переяславської землі від кам’яного віку до середини ХІІІ ст. Своєрідного колориту та інформативності в музеї надають кольорові вітражі на вікнах, виготовлені художницею Іриною Левитською. Вони оповідають про найбільш цікаві епізоди з давньої історії життя людності на Переяславщині та місті Переяславі в княжі часи. На особливу увагу в експозиції заслуговують і декілька макетів-діорам, які відображають героїчні епізоди історії міста Переяслава та Переяславського князівства періоду України-Русі. Серед них макети «Оборонні вали давнього Переяслава», «Оборона Переяслава від монгольських орд в 1239 році», виготовлені київським художником О. В. Казанськиим та макет-діорама «Давньоруське місто Воїнь», автором якої став син художника В. О. Казанський.

19 червня 2020 р. наукові співробітники НІЕЗ «Переяслав» – завідувач науково-дослідного відділу археології Дмитро Тетеря та завідувач науково-дослідного сектора «Археологічна експедиція» Олександр Прядко, виявили та обстежили рештки цегляної стіни-огорожі Вознесенського монастиря у місті Переяслав. Їх було виявлено при огляді траншеї, що прокладена по вул. Михайла Сікорського, поблизу будівлі Переяславського відділення Пенсійного фонду України. У профілі стінок траншеї було зафіксовано цегляну кладку та поруйновані культурні нашарування давніх періодів життєдіяльності міста. Слід зазначити, що ці земляні роботи по прокладанню траншеї не узгоджувались із органами охорони пям’яток і проводяться із порушенням памяткоохоронного законодавства України так, як здійснюються в межах памятки археології національного значення. І такі випадки в Переяславі вже є постійними.

12 червня 2020 року Київський обласний Інформаційно-ресурсний методичний центр «Родина» спільно з НІЕЗ «Переяслав» розпочали реалізацію фото проекту «Українська родина – як культурна спадщина». Майданчиком для цього став Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Повідомляємо Вам, що приймаємо відвідувачів лише в Музеї  народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Музей відчинено для прогулянок територією без супроводу екскурсоводів, користуючись лише послугами аудіогідів.

Наголошуємо, що Музеї та об’єкти, які розміщені на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини будуть зачинені для огляду.

6 червня 2020 р. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини буде працювати до 16.00

7-8 червня 2020 р. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини буде працювати до 17.00

Дякуємо за розуміння!

Адміністрація НІЕЗ «Переяслав»

Продовжуємо знайомити вас із історією м. Переяслава у межах просвітницького аудіо-проекту «Короткий нарис історії Переяслава». Аудіоматеріали підготовлено на основі однойменної колективної наукової праці, що створена в 2019 році.

  Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» вітає з ювілеєм доктора історичних наук, професора, завідувача відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, члена-кореспондента НАН України Олександра Петровича Моцю. Колектив заповідника дякує за багаторічну і плідну співпрацю на ниві вітчизняної історії й археології та щиро зичить йому здоров’я, наснаги і подальших творчих успіхів.

У цей день 1925 р. в місті Харкові відбулася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства. Під час її роботи було створено Український комітет краєзнавства. Саме цей день вважається офіційною датою інституціоналізації вітчизняного краєзнавчого руху. На VI з’їзді Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 р., було прийнято рішення про встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства та його щорічне відзначення 28 травня.