Б.О. Рибаков народився 3.06./21.05./1908 р. в Москві, в освіченій родині, яка належала до общини старообрядців при Покровсько-Успенській церкві. Батько його – Олександр Степанович Рибаков був істориком і лінгвістом, ректором Старообрядського богословського інституту, мати – Клавдія Андріївна працювала педагогом, закінчила Вищі жіночі курси. Закінчив Московський державний університет (МГУ) по спеціальності історія та археологія (1930). Впродовж 1930-х рр. працював у Державному історичному музеї. Його докторською дисертацією стала фундаментальна праця «Ремесло Древней Руси» (1942), в якій він використав матеріали багаторічного вивчення музейних колекцій. Понад 60 років він пропрацював на історичному факультеті Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова: в 1939-1943 – доцентом, з 1943 – професором, у 1950-1954 – деканом та проректором, 1953–1962 — завідувачем кафедри вітчизняної історії періоду феодалізму, був заслуженим професором МДУ. Понад 30 років Б.О. Рибаков очолював Інститут історії матеріальної культури (Інститут археології) АН СРСР (1956-1987). Був обраний членом-кореспондентом (1953), потім дійсним членом АН СРСР (1958), Герой соціалістичної праці (1978).
Б.О. Рибаков був діяльним і плідним археологом-практиком. Починав він з розкопок курганів літописних в’ятичів, продовжив масштабними розкопками в Москві, Звенигороді, Новгороді, Чернігові, Білгородці, Путивлі, Любечі, Витачеві, Переяславі-Хмельницькому й багатьох інших давньоруських містах. Дослідник повністю розкопав давньоруські городища-замки Любеч та Витачів, що було чималим досягненням і дозволило зробити реконструкції цих невеликих середньовічних міст.
У 1945 р. археологічна експедиція, очолювана Б. Рибаковим, приїхала до Переяслава. Досліднику на той час виповнилося 37 років. Борис Олександрович був вже відомим дослідником, професором Московського університету. Приблизно такими ж за віком, досвідченими і самодостатніми вченими, були й його колеги – учасники експедиції, науковці з Москви та Києва. Дослідники ставили перед собою амбітні цілі – відшукати сліди первісного поселення, яке дало початок давньому Переяславу, та відкрити архітектурні об’єкти, згадувані у літопису. Одним з основних практичних завдань було знаходження решток митрополичого Михайлівського собору ХІ ст. Про аматорські розкопки О.С. Анєнкова 1840 р. археологи на той час ще не знали, адже архівні відомості про них були виявлені лише у 1970-х рр. Тому Борису Рибакову, а слідом за ним й Михайлу Каргеру, довелося заново розшукувати залишки храму ХІ ст.
Експедиція заклала чотири розкопи. Роботи на розкопі № 1, який досліджував південно-західну ділянку валу дитинця, очолювала московський археолог Т.Г. Оболдуєва, розкопами № 2 та 4, які знаходилися на краю мису при впадінні р. Альти в р. Трубіж та на території Михайлівської церкви, керували київський археолог Д.І. Бліфельд та московська дослідниця Л.А. Голубєва, розкопом № 3 опікувалася киянка Н.В. Лінка-Геппенер.
Сам Б.Рибаков констатував, що найцікавіші матеріали з чотирьох дослідницьких розкопів, було виявлено лише у розкопі № 1, закладеному в південно-західній частині дитинця, де було зроблено розріз земляних укріплень – тут вдалося зафіксувати кладку з цегли-сирцю, яка входила до конструкції валу. У розкопах № 2 та 4 виявилися матеріали ХVІІ-ХVІІІ ст., проте надзвичайно потужні – до 4 м нашарувань. У розкопі № 3, закладеному на схід від Успенської церкви, були виявлені шари домонгольського часу та залишки заглиблених давньоруських жител-напівземлянок. Експедиція, слідом за багатьма своїми попередниками, продовжила дослідження курганного могильника в ур. Ярмарковщина, де розкопала 6 курганів. Крім наукового звіту про розкопки, результати досліджень експедиції Б.О. Рибакова відображено в короткій публікації у щорічнику «Археологічні пам’ятки УРСР».
В цілому результати роботи експедиції розчарували Б.О. Рибакова. Слід зауважити, що відомому радянському археологу не поталанило – йому не вдалося натрапити на рештки храму. М.К. Каргер, який копав на цьому ж місці 4 роки по тому, відзначив, що Б.О. Рибакову не вдалося виявити руїни Михайлівського собору ХІ ст., хоч вони й були зовсім поряд.
У 1985 р. академік Б.О. Рибаков відвідав Переяслав разом з учасниками V Міжнародного конгресу археологів-славістів з екскурсією по музеях Переяславського заповідника. Його як одного з керівників та організаторів Конгресу супроводжували керівники міста та директор заповідника М.І. Сікорський.
Б.О. Рибаков є автором більш ніж 400 статей та рецензій, 16 монографій, з них таких загальновідомих як: «Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи» (1963), «Русские датированные надписи ХІ-ХІV веков» (1964), «Слово о полку Игореве и его современники» (1971), «Язычество древних славян» (1981), «Киевская Русь и русские княжества ХІІ-ХІІІ веков» (1982; 2-е изд. 1993), «Язычество древней Руси» (1987). Під редакцією вченого вийшли перші шість томів «Истории СССР с древнейших времён». Він був засновником багатотомних серій: «Свод археологических источников», «Археология СССР», «Полное собрание русских летописей» та ін.
Помер дослідник 21 грудня 2001 р. у віці 93 роки. Похований у Москві на Троєкурівському кладовищі.
Деякі праці дослідника:
- Рыбаков Б.А. Отчет о раскопках 1945 г. в Переяславе-Хмельницком // Науковий архів Інституту археології НАН України. – 1945/10. – 9 с.
- Рибаков Б.О. Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1945 р. // Археологічні пам’ятки УРСР. – 1949. – Т. 1. – С. 21–25.
Джерела:
- Медынцева А.А. Б.А. Рыбаков – историк-энциклопедист нашего времени // Культура славян и Русь. – М.: Наука, 1998. – С. 3-29.
- Чернецов А.В. Крупный ученый, неповторимая личность. К 100-летию со дня рождения академика Б.А. Рыбакова // Вестник РАН. – 2008. – Т. 78. – № 6. – С. 538-548.
- Колибенко О.В., Колибенко О.В. Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини (археологічні джерела). – Переяслав-Хмельницький, 2005. – Ч. 1. – 114 с.
- Бузян Г., Юрченко О. Дослідники археолого-архітектурних пам’яток Переяслава 40-60-х рр. ХХ ст.: матеріали до енциклопедичного довідника // ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Зб. наук. ст. – Вип. 12 (14). – 2017. – С. 89-106.
Старший науковий співробітник НДВ «Археологічний музей» Бузян Г.М.
-
Б.О.Рибаков. 1950-і рр.
Б.О.Рибаков. 1950-і рр.
-
Б.О.Рибаков та М.І Сікорський під час екскурсії по музейному комплексу Михайлівської церкви. Міжнародний конгрес археологів-славістів. 1985 р.
Б.О.Рибаков та М.І Сікорський під час екскурсії по музейному комплексу Михайлівської церкви. Міжнародний конгрес археологів-славістів. 1985 р.
