У цьому році світова наукова громадськість відзначає 125-річчя з часу відкриття ранньоземлеробської культури енеоліту, що побутувала на теренах Східної Європи з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е. Вивченню історії цієї яскравої та загадкової культури присвятили життя вчені кількох поколінь. Безпосередніми науковими та археологічними пошуками на ниві трипіллязнавства уславився цілий ряд науковців, але пріоритет у найбільш вагомих здобутках у трипільську проблематику залишається і на сьогодні за Тетяною Сергіївною Пассек.
15 серпня 2018 р. виповнюється 115 років від дня її народження. Тетяна Сергіївна є однією з найвідоміших дослідниць історії ранніх землеробів, доктор історичних наук.
Народилася Т.С. Пассек в Петербурзі, в родині, здавна відомої своїми культурними та науковими інтересами. Її прадід Вадим Васильович Пассек був відомим археологом і етнографом, досліджував також і старожитності Переяславської землі.
Археологію та історію мистецтв Т.Пассек вивчала у Ленінградському державному університеті, який закінчила у 1924 році. Більше тридцяти років вона пропрацювала в Московському відділення Державної академії інституту матеріальної культури, пізніше перетворене в Інститут історії матеріальної культури, нині Інститут археології Російської академії наук.
Матеріали трипільської культури почала вивчати з середини 20-х рр. ХХ ст. Ставлячи за мету детальне дослідження трипільської культури Т. Пассек прийшла до висновку про необхідність проведення археологічних розкопок на великих площах, які охоплюють територію всього поселення. З 1934 р. Трипільська експедиція, керівником якої вона стала з 1937 р., розпочала масштабні дослідження на поселеннi бiля с. Халеп’я на Київщині, в урочищi Коломийщина – І. Масштабність цих робіт вражає навіть сьогодні. Розкопано було залишки кількох десятків споруд на площі понад 13000 кв.м (тобто понад гектар). Це дало змогу визначити планування поселення, на якому близько 40 будинків розміщувалися по колу, отримано величезний матеріал для вивчення економіки та історії давньоземлеробського населення Подніпров'я.
Особливе значення у наукових відкриттях Т.С. Пассек займають матеріали здобуті під час археологічних розкопок поселення поблизу с. Володимирівка на Кіровоградщині, проведених у 1940 та 1946-1947 рр. Ці дослідження стали справжньою сенсацією для наукової громади. Саме поселення дослідниця назвала столицею Трипільського світу, виходячи із його великих розмірів. Воно відноситься до поселень-гігантів і займає площу більше 100 га. Саме за такими поселеннями трипільців вважають засновниками перших протоміст у Європі.
На цьому давньому поселенні експедицією Пассек Т.С. було відкрито рештки близько 200 жител. За трипільською традицією, будівлі розташовувалися по колу, залишаючи в центрі вільним великий майдан. Таких кіл чи овалів було декілька. Будинки були глинобитні, прямокутної форми, площею 120 – 150 кв. м. Тут мешкало кілька сімей, тому будинок був розділений на 2 – 4 кімнати, кожна з яких мала глиняну піч. Під час археологічних розкопок одного із жител було відкрито частину завалу стіни, що і дозволило реконструювати її вигляд. Вона будувалася із нетовстих дерев’яних кілків, які густо обпліталися лозою. Потім такий собі «тин» обмазували глиною і обпалювали. Така технологія робила стіни будинків міцними, які добре тримали тепло і не пропускали вологу.
Реконструювати трипільське житло крім матеріалів з археологічних розкопок допомагають глиняні моделі, які виготовляли трипільці. Ці мініатюри, створені давніми майстрами, з розписом мінеральними фарбами, архітектурними деталями дають уявлення про вигляд споруд того часу. Одна з них походить із поселення у Володимирівці. Унікальність знахідки полягала в тому, що вся її поверхня була прикрашена триколірним розписом: білі, червоні, чорні лінії покривали стіни, підлогу, поріг.
З розкопок Пассек Т.С. у Володимирівці походить жіноча скульптурка, що стала широковідомим зразком реалістичного стилю трипільської антропоморфної пластики. Особливістю статуетки є те, що давній скульптор реалістично передав риси обличчя, наліпною зачіскою позначив розчесане на прямий проділ волосся, що вільно спадає на плечі, а на спині вище талії зібране у вузол. Такі деталі нам допомагають дізнатися про зачіски трипільських жінок. Поверхня скульптурки вкрита розписом коричневою фарбою, зокрема, обведено очі, позначено прикраси на шиї, пофарбоване волосся. Лінії на обличчі передають татуювання, яке було ознакою важливої жінки в общині – жриці, знахарки, віщунки.
На сьогодні археологи відкрили і інші великі поселення – Тальянки, Майданецьке, Косенівка. Це справжні протоміста, що розкинулися на площі 300 – 400 гектарів на яких могло проживати до 15 тисяч жителів. Вже їм приписують роль столиць. Але Володимирівка, що принесла стільки відкриттів і цікавих знахідок не втратила свого значення у вивченні трипільської культури, її витоків та історичної спадщини і нині.
За сорок років наукової праці Т.С. Пассек підготувала і опублікувала понад 100 робіт, з них чотири монографії, захистила докторську дисертацію «Периодизация трипольских поселений». Цією періодизацією користуються і до сьогодні. До цього слід додати відкриті і розкопані пам'ятки трипільської культури на території України та Молдови, багатотисячні археологічні колекції, які зберігаються в музеях та наукових установах Києва, Кишинева, Москви, Санкт-Петербургу. Т. Пассек створила цілу школу дослідників трипільської культури. Під її керівництвом починали свої дослідження багато відомих сьогодні археологів. Серед них і засновниця Музею трипільської культури у Переяславі-Хмельницькому Тамара Мовша. День народження Т.С. Пассек з 2008 р. відзначається в Україні як професійне свято – День археолога.
Завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Дмитро Тетеря
Молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Валентина Білоусько
