Народився Яків Федорович Білошицький 20 жовтня 1893 року в селі Журба Овруцького району Житомирської області. У довоєнний період працював завучем, викладав хімію і фізику у Переяславській школі № 2. Зі спогадів його учениці Варвари Михайлівни Лиховид: «Яків Федорович був людиною доброю і простою. Одягався він просто, ходив у простих ялових чоботах. Хімію Яків Федорович знав досконало. А ще він умів надзвичайно дохідливо пояснити складний матеріал. Я й досі пам’ятаю ті його пояснення».
У 1943 році Яків Білошицький був заарештований гестапо та вивезений разом з іншими мирними жителями міста та району до Німеччини. Спочатку на підневільні роботи, а потім відправлений до першого концентраційного табору на території Німеччини Дахау. 30 жовтня 1943 року його перевили до одного з найбільших нацистських таборів смерті Бухенвальд, як політичного в’язня. Якову Білошицькому присвоїли табірний номер 35023. 12 січня 1944 року його перевели до табору Міттельбау-Дора, де він і помер 8 березня 1944 року.
На причину арешту пролив світло лист від незнайомця, який отримала родина Білошицького у післявоєнний період. У листі йшлося, що Яків Федорович розповів йому про свій зв’язок з підпіллям, яким керував Лисий (Тетяна Барабаш припускає, що Яків Білошицький мав на увазі О. Лисенка) і його видав З. (Тетяна Барабаш з певних міркувань не називає прізвище повністю, тому що сам З. давно помер, а близькі живуть у місті).
Незнайомцем виявився хлопець родом з Ковалина на Переяславшині на ім’я Дмитро, якому Яків Федорович віддавав частину добової норми харчів, чим допоміг йому вижити.
На рахунку Якова Федоровича не одне врятоване життя. Ось як згадує про свій порятунок його учениця Роза Ісаківна Просяннікова: «Від розстрілу мене врятував вчитель хімії Яків Федорович Білошицький. Вихопив з натовпу і переконав, що ніхто нікуди євреїв вивозити і не думає. Він наказав сховатись на єврейському кладовищі, де зараз музей просто неба».
Завдяки невтомній наполегливій праці голови Переяслав-Хмельницького відділення Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Анелії Віталіївни Ковальської ім’я Якова Білошицького назавжди залишиться у пам’яті переяславців. На спомин про нього 23 листопада 2011 року на території ЗОШ № 2 закладено меморіальний знак «Камінь спотикання».
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Г.М. Наконечна
-
Учні та вчителі Переяславської школи № 2, 1938 рік
Учні та вчителі Переяславської школи № 2, 1938 рік
-
Яків Федорович Білошицький
Яків Федорович Білошицький
https://niez.com.ua.ksereda.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/2468-%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87-%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-1893-1944.html#sigProId9b297dcb65