25 ЛЮТОГО ВИПОВНИЛОСЯ 90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СКУЛЬПТОРА АНАТОЛІЯ ФУЖЕНКА

25 ЛЮТОГО ВИПОВНИЛОСЯ 90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО СКУЛЬПТОРА АНАТОЛІЯ ФУЖЕНКА

Анатолій Семенович Фуженко – український скульптор, член Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України. Народився 25 лютого 1936 р. в с. Сокирне Черкаського району Київської області (нині – Черкаська область) у багатодітній сім’ї. Батько Анатолія працював лісником, тому як і батько він вирішив пов’язати своє життя з лісовим господарством. Після закінчення школи вступив до Київського лісогосподарського інституту (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України). Під час навчання в інституті А. С. Фуженко паралельно опановує мистецтво скульптури у майстерні Івана Макаровича Гончара (1910 – 1993 рр.), з яким познайомився раніше. Після другого семестру залишає інститут та робить спробу вступити до Київського державного художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), але перша спроба була невдалою. На обдарованого юнака звернув увагу викладач вузу, професор Іван Васильович Макогон та порадив вступити до 11-го класу Київської художньої школи (нині – Київський державний ліцей імені Т. Г. Шевченка). Друга спроба була вдалою і його зарахували до скульптурного факультету. Мистецький стиль майбутнього скульптора формувався під впливом академічної школи відомих українських скульпторів Олексія Прокоповича Олійника (1914–1977 рр.) та Івана Васильовича Макогона (1907–2001 рр.). Дипломною роботою А. С. Фуженка стала скульптура Тараса Шевченка, яку розмістили в одному із залів Київської кіностудії ім. Довженка. Там же в одному з павільйонів, більше десяти років, розміщувалась його майстерня. В ній він створив галерею скульптурних портретів видатних представників української культури С. Параджанова (1960-ті), С. Герасимова (1966 р.; 1975 р.), Р. Недашківської (1966 р.), І. Миколайчука (1967 р.; 1994 р.), І. Гаврилюка (1970 р.), О. Довженка (1972 р.), Л. Бикова (1983 р.), О. Лисенка (1999 р.).

А. С. Фуженко працював не лише у жанрі станкової пластики, а й в монументалізмі. У 1963 р. у співавторстві з М. Грицюком та Ю. Синькевичем подав на конкурс ескіз монументу Т. Шевченку для пам’ятника в Москві і виграв його. Пам’ятник встановили у 1964 р. біля готелю «Україна». Пам’ятники кінорежисеру Олександру Довженку (1974 р.) встановлений на його батьківщині в с. Сосниця на Чернігівщині, Богдану Хмельницькому (1995 р.) у Черкасах, Левку Симиренку в с. Мліїв на Черкащині. У 1971 р. митцем був створений скульптурний мармуровий образ ченця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця, який був розміщений в експозиції Державного історичного музею Української РСР (нині – Національний музей історії України) м. Київ. У другій пол. 1970-их рр. скульптуру передали у Переяслав-Хмельницький (нині – Переяслав) для розташування в екстер’єрі Археологічного музею, де вона експонується і сьогодні.

А. С. Фуженко створив низку меморіальних комплексів, серед яких «Три матері» споруджений 1969-го року у с. Єлизаветградка на Кіровоградщині (нині – с. Гайдамацьке) та ряд комплексів присвячених Другій світовій війні. Меморіальні дошки В. Сосюрі, П. Тичині, М. Скляренку, Д. Нарбуту.

Останні роки своєї творчої діяльності А. С. Фуженко провів у Черкасах у колі учнів та колег. Помер 3 жовтня 1999 р. у віці 63 років. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Нажаль, частина задумів митця так і залишились проєктами, зокрема скульптурна галерея просвітителів від найдавніших часів.

У 2008 р. на будинку, де пройшло дитинство творця, на його честь встановили меморіальну дошку. Також меморіальна дошка встановлена на фасаді будівлі у м. Черкаси де останні роки працював митець.

Художній стиль А. С. Фуженка вирізнявся реалістичною манерою виконання, виразністю у розкритті, як символічних образів так і конкретних історичних осіб та подій. З легкістю виконував пластику багатофігурності, досконало володів бронзою, гіпсом, мармуром, деревом. Пластичні твори митця стали символами епохи, одними з кращих досягнень ХХ ст.

Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства                                  Ганна Наконечна