До середини XVIII ст. у Росії лікарями були переважно іноземці. Найвідомішими медичними установами були Петербурзький адміралтейський (морський) і Кронштадтський адміралтейський шпиталі. При них були шпитальні школи, які мали по 20-30 лікарських учнів. Більшість із них були українцями.
Набір учнів до шпитальних шкіл був складною проблемою. Вивчення медицини потребувало знання латини, в Росії ж її майже ніхто не знав. Тому 14 березня 1754 р. Синод видав указ про виклик до Москви й Петербурга студентів семінарій з України - з "малоросійських людей". У серпні 1758 р. до Київської академії, Чернігівської колегії та Переяславської семінарії надійшов указ Медичної канцелярії про направлення студентів, що володіли латиною, до Петербурга і Москви (на проїзд видавалось по 10 крб.). Серед них Хома Трохимович Тихорський (23.10.1733 – 14.02.1814) – вихованець Переяславського колегіуму, де латинська мова вивчалась на високому рівні.
Хома Тихорський народився в с. Домантове, Золотоніського району, походив з козацької родини. Був одним із перших випускників Переяславського колегіуму, продовжив навчання в Києво-Могилянській Академії, потім здобував знання при Петербурзькому адміралтейському шпиталі, де згодом викладав. В 1761 р. їде до Нідерландів і в 1765 р. при Лейденському університеті захищає докторську дисертацію «De vera sive proxima causa podagrae» (про причини подагри). Після повернення до Російської імперії викладав у двох шпитальних школах Санкт-Петербургу. В 1775 р. призначений старшим лікарем адміралтейського госпіталю. 1779-1799 – член Медичної Колегії, а згодом Медичної Ради.
Старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди» І.В. Більченко