Весною 1947 р. у Переяславі була створена організація «Союз вільних українців», засновниками якої були переяславці студент 1-го курсу фізичного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка – Юрій Гайдук, учень 9-го класу міської школи № 1 Олег Іващенко та кілька старшокласників 1-ї і 2-ї шкіл. Поступово переяславська організація зростала. Відомі імена Раїси Гайдук та Володимира Кондеса.
Метою її створення було розвіювання щоденної брехні, яка лунала із офіційних ідеологічних засобів та різко контрастувала з буденним життям, що викликало у юних серцях спротив та бажання звільнити Україну від «радянського раю». Це був порив патріотизму, бо молодь споконвіків прагне змін на краще. У своїй діяльності члени організації користувалися «Декалогом» - десять заповідей українського націоналіста, які починалися вступом: «Я дух вічної стихії, що постав на грані двох світів творити нове життя. Здобудеш українську державу або загинеш у боротьбі за неї».
У травні 1948 р. усі члени переяславської організації були заарештовані та доправлені спочатку до Переяславського КДБ, а потім до слідчого ізолятора у Києві. Згодом усім членам переяславської групи було визначено міру покарання: Іващенку Олегу – 10, а решті членів групи – по 5 років позбавлення волі. Юрія Гайдука, як члена Київської молодіжної ОУН було позбавлено волі на 25 років.
Після проголошення вироку усіх засуджених, по етапу, було доправлено до місць позбавлення волі, у табори суворого режиму Воркути, Кенгіра, Норильська, Омська.
З настанням так званої хрущовської «відлиги» почалися звільнення деяких політв’язнів. Перша амністія розпочалася у 1953 р., серед них були звільнені і учасники переяславської організації «Союз вільних українців», які були засуджені на 5 років.
Юрій Митрофанович Гайдук та Олег Дмитрович Іващенко були звільнені у 1956 р.
Після звільнення Юрій Гайдук та Олег Іващенко продовжили свою діяльність по здобуттю Україною незалежності, а з кінця 80-их рр. брали активну участь у діяльності переяславських осередків Народного Руху України та Товариства української мови, у проведенні виборчих кампаній по виборах Президента України і депутатів Верхової Ради та місцевих органів влади.
Все, що пережили політв‘язні у часи своєї молодості, знайшло відображення не лише у громадському житті, а й у творчості.
«Патріотам»
Любити Україну мало –
Повстань за неї у борні,
Щоб небо України ясеніло,
Щоб колосились ниви золоті!
Ніхто, як ти, її не оборонить,
І не підставить їй плече:
Ти чуєш, то тривогу дзвони дзвонять:
Хай від розплати ворог не втече!
Так захисти ж свою єдину,
Її недолю віджени,
Так доведи ж, що любиш Україну –
В борні її оборони!
Ці рядки написав Олег Іващенко у 1997 р. та вони, як ніколи, є актуальними у наш непростий час, коли нам вчергове доводиться обороняти наше право жити у демократичній незалежній державі.
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Г.М. Наконечна
-
Бригада на відпочинку після земляних робіт. Юрій Гайдук у першому ряду третій праворуч
Бригада на відпочинку після земляних робіт. Юрій Гайдук у першому ряду третій праворуч
-
Рая Гайдук після повернення з табору Кенгір
Рая Гайдук після повернення з табору Кенгір
-
Юрій Гайдук. Омські табори, 1954 р.
Юрій Гайдук. Омські табори, 1954 р.
-
Олег Іващенко
Олег Іващенко
https://niez.com.ua.ksereda.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97/2688-ukrayina-ponad-use.html#sigProId04590c2a25