Тютюнник Григорій (за паспортом Єгор) Михайлович народився 23 квітня 1920 р. в с. Шилівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Закінчив Зіньківську середню школу (1938) і втупив на філологічний факультет Харківського університету. Ще школярем опублікував вірш «Комсомолець» у районній газеті «Більшовик Зіньківщини» (1937). Був членом літературної студії Харківського університету, літературного об’єднання при Спілці радянських письменників України.
2 червня 1941 р. пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Влітку 1942 р. потрапив до німецького полону. Через рік втік із концентраційного табору і партизанив на Кіровоградщині. Поранений 29 грудня 1943 р., знову потрапив у полон, з якого втік у квітні 1944 р. і приєднався до партизанського з’єднання майора В. Кокіна «За Батьківщину», що діяло на території Чехословаччини. Через важкі поранення був комісований. У квітні 1945 р. повернувся додому інвалідом війни 2-гої групи.
В 1946 р. Г .Тютюнник закінчив Харківський університет і працював за призначенням учителем української мови і літератури у Львівському технікумі політосвіти, а згодом у Кам’янці-Бузькій протягом 10 років учителював у середній школі. Від 1956 р. – член Спілки письменників СРСР, працював у редакції львівського літературного журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»), з 1956–1958 – завідувач відділу прози.
Із 1950 р. Григорій Михайлович почав писати прозу. Перше оповідання «Мирон Розбийгора» було надруковане у журналі «Радянський Львів» (1950). У 1951 р. побачила світ перша збірка оповідань «Зорані межі», а в 1956-му – повість «Хмарка сонця не заступить», присвячені колгоспним трудівникам. У творчій спадщині письменника є поетична збірка «Журавлині ключі», яка з’явилась уже через два роки після смерті митця, і роман «Буг шумить» (1956). Останній був розпочатий ще у 1947 р., автор продовжував писати його до останніх днів життя. Тематично цей твір близький до збірки «Зорані межі».
Найвизначніший твір Григорія Тютюнника – роман «Вир», в якому глибоко відображено складні соціально-психологічні процеси в передвоєнному колгоспному селі, подвиг народу у Другій світовій війні. Над романом «Вир» письменник почав працювати у 1956 р. і окремим виданням книга вийшла в 1960 р. (перша книга), в 1962 р. – друга книга, а в 1963 р. твір було відзначено Державною премією УРСР ім. Т.Г. Шевченка.
Помер Г.М. Тютюнник 29 серпня 1961 р., похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Література:
- Герасимова Г.П. Тютюнник Григорій Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол. В.А. Смолій (голова) та ін., Інститут історії України НАН України. – К.: наук. думка, 2013. – .10. Т – Я. – С. ’194. – 784 с. іл. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/.
Молодший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т.Г. Шевченка» Пригонюк С.П.
