Народилася Надія Володимирівна Геппенер (Лінка) 25 серпня 1896 р. у м. Кронштадті, в родині лікаря. Батько, Володимир Андрійович Геппенер, військовий лікар, москвич, мати, Марія Леонтіївна Данилевська, інтелігентна освічена жінка, походила з давнього козацького старшинського роду із Слобожанщини. Надія Володимирівна є рідною сестрою відомого українського архівіста та палеографа Миколи Володимировича Геппенера (1901–1971). У 1903 р. батько пішов у відставку, й сім’я переїхала до Києва. Тут Надія Геппенер закінчила приватну жіночу гімназію Олександри Дучинської (1914), яку ще у 1878 р. заснувала двоюрідна бабуся Надії Віра Миколаївна Ващенко-Захарченко. Навчалася на Вищих жіночих курсах у Москві.
Була медсестрою на фронтах Першої Світової війни.
У 1918 р. повернулась до Києва, де певний час вчителювала. З 1920 р. служила сестрою милосердя у військових госпіталях Червоної армії. У 1923–1924 рр. навчалась на мистецтвознавчому відділі Київського археологічного інституту. А у 1924–1928 рр. продовжила навчання на історичному факультеті Київського інституту народної освіти (КІНО) – так у той час називали Київський університет (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). В інституті захопилася археологією, брала участь у розкопках.
У 1930–1939 рр. Н. В. Лінка працювала у державному заповіднику «Всеукраїнське музейне містечко», що був утворений на базі Києво-Печерської лаври, спочатку екскурсоводом, потім завідувачем музею історії Лаври та відділу пам’яток. У 1939–1941 рр. трудилася у Центральному історичному музеї, згодом – Київському Державному історичному музеї (нині Національний музей історії України), де очолювала відділ «Київська Русь». Під час окупації працювала технічним працівником та науковцем в Археологічному музеї, згодом перейменованим німецькою окупаційною адміністрацією на «Музей до- і ранньої історії», який розташовувався у приміщенні нинішнього Будинку вчителя (1942–1943). У 1943 р. нею зроблена частина записів в інвентарній книзі музею, так зв. «Каталозі Хвойки».
Після звільнення Києва повернулася до Історичного музею (1943–1951), з 1944 р. очолювала відділ «Київська Русь». У перші післявоєнні роки відділ провів величезну роботу по впорядкуванню фондів та створення нової експозиції музею. Згодом Н. В. Лінка перейшла на роботу до Софійського музею (1952–1957). У 1957–1963 рр. завідувала архівним відділом Інституту археології АН УРСР., де підготувала у співавторстві огляд наукових фондів Сергія Гамченка і Хведора Вовка.
Надія Лінка взяла діяльну участь у роботі експедиції Б. О. Рибакова у Переяславі 1945 р. Дослідники ставили перед собою амбітні цілі – відшукати сліди первісного поселення, яке дало початок давньому Переяславу, та відкрити архітектурні об’єкти, згадувані у літопису. Одним з основних практичних завдань було знаходження решток митрополичого Михайлівського собору ХІ ст. Експедиція заклала чотири розкопи. Роботи на розкопах очолювали археологи Т. Г. Оболдуєва, Д. І. Бліфельд Л. А. Голубєва, Н. В. Лінка-Геппенер. Слідом за багатьма своїми попередниками, експедиція продовжила дослідження курганного могильника в ур. Ярмарковщина, де розкопала 6 курганів. В цілому результати роботи експедиції розчарували Б. О. Рибакова, тому що йому не вдалося виявити руїни Михайлівського собору ХІ ст.
Н. В. Лінка-Геппенер на той час працювала співробітницею Центрального історичного музею в Києві. У переяславській експедиції вона «вела» розкоп № 3, який був закладений на схід від Успенської церкви. На цій ділянці був виявлений потужний культурний шар давньоруського часу із археологічними об’єктами – залишками жител-напівземлянок та численними матеріалами: керамікою Х–ХІІ ст., уламками скляних браслетів, шиферних пряслиць, фрагментами полив’яних плиток з підлоги та мозаїчної смальти.
Н. В. Лінка-Геппенер досліджувала слов’янські та давньоруські пам’ятки, брала участь у багатьох археологічних експедиціях у Київській, Черкаській та Кіровоградській областях, описувала фрески Софійського собору. Останньою роботою дослідниці є «Спогади про Всеукраїнське музейне містечко 1929–1939 рр.», які були надруковані вже після смерті вченої у 2003 р.
Померла Надія Володимирівна Лінка-Геппенер на 85 році життя у 1981 р. в Києві.
Деякі статті Н. В. Геппенер-Лінки:
- Довженок В. Й., Лінка Н. В., Розвідки давньоруських городищ на нижній Росі в 1949 р. Археологічні пам’ятки УРСР. 1955. Т. 5. С. 151-157.
- Геппенер-Лінка Н. В., Спогади про Всеукраїнське музейне містечко 1929–1939 рр. Лаврський альманах: Зб. наукових праць. Вип. 11. К., 2003. С. 142-175.
Джерела:
- Рыбаков Б.А. Отчет о раскопках 1945 г. в Переяславе-Хмельницком. Науковий архів ІА НАНУ. 1945/10. 9 с.
- Рибаков Б.О. Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1945 р. Археологічні пам’ятки УРСР. 1949. Т. 1. С. 21-25.
- Сергій Білоконь. Спогади Данила Щербаківського про Г. Нарбута. Історик України. Персональний сайт. Примітки 42, 44. [Електронний ресурс].
- Сергій Білоконь. Історик України. Персональний сайт. Personalia / Словник музейників України (1917-1943) / «Г» – Геппенер (Лінка) Надія Володимирівна. [Електроний ресурс].
- Всеукраїнське музейне містечко: Спогади. Пам’ятки України. 2003. Ч. 1-2. С. 112–142.
- Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: Сіверянська думка, 1997. 205 с.
- Больботенко І. Про що розповідають фото з родинного архіву Надії Володимирівни Лінки-Геппенер. До 100-річчя Національного музею історії України. З історії музею та його раритетів. Київ, 1998. С. 106.
- Світлана Сорокіна, Оксана Завальна, Тетяна Радієвська. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942–1943): структура та персональний склад. Науковий вісник Національного музею історії України. 2016. Вип. І. № 1. С. 210–211.
Старший науковий співробітник НДВ археології Бузян Г. М.
-
Н. В. Лінка (Геппенер). Світлина 1930-их рр.
Н. В. Лінка (Геппенер). Світлина 1930-их рр.
-
Співробітники відділу "Київська Русь" Київського історичного музею під час впорядкування археологічних колекцій. Зліва направо: зав. відділом Н. В. Лінка-Геппенер, невідома, Н. Шендрик, Г. Василенко (Шовкопляс). Світлина 1947 р.
Співробітники відділу "Київська Русь" Київського історичного музею під час впорядкування археологічних колекцій. Зліва направо: зав. відділом Н. В. Лінка-Геппенер, невідома, Н. Шендрик, Г. Василенко (Шовкопляс). Світлина 1947 р.
-
Вигляд повоєнного Переяслава – напівзруйнований Вознесенський собор. Світлина А. М. Кирпічнікова
Вигляд повоєнного Переяслава – напівзруйнований Вознесенський собор. Світлина А. М. Кирпічнікова
-
Жителів повоєнного Переяслава та навколишніх сіл на місцевому базарі. Світлина А. М. Кирпічнікова
Жителів повоєнного Переяслава та навколишніх сіл на місцевому базарі. Світлина А. М. Кирпічнікова
https://niez.com.ua.ksereda.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/2865-25-serpnya-narodylasya-nadiya-volodymyrivna-linka-heppener-25081896-18051981-arkheolohynya-muzeyeznavytsya-doslidnytsya-pam-yatok-pereyaslava.html#sigProId29cab15d9f