12 КВІТНЯ НАРОДИВСЯ ХИМИЧ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ (12.04.1928 – 23.07.2003) – ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ХУДОЖНИК, АРХІТЕКТОР, ПЕДАГОГ, УЧАСНИК ДОСЛІДЖЕНЬ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА

Історичний календар. Особистості Перегляди: 1830

Народився 12 квітня 1928 р. у м. Кам’янці-Подільському. Батько був інженером-хіміком, працював на цукровому заводі, мати – вчителька. З дитинства проявилася його творча натура: писав вірші, які друкувалися ще у шкільні роки, в зрілому віці він продовжував писати поезії («пишу для себе, коли попросить душа»),  грав на музичних інструментах та повсякчас малював, що й зумовило вибір професії – архітектура та малювання.

Навчався на архітектурному факультеті Київського будівельного інституту (нині Київський національний університет будівництва і архітектури) (1945-1950). Потім служба в армії у м. Севастополі, де молодий художник весь свій вільний час присвятив малюванню кримських пейзажів та архітектури (1950-1954). Ця чудова художня серія у 1952 р. була представлена на першій персональній виставці Ю. Химича й отримали позитивні відгуки відомих художників того часу Тетяни Яблонської та Михайла Дерегуса. Роботи Юрія Химича справили велике враження на президента Академії архітектури УРСР Володимира Гнатовича Заболотного, який запропонував молодому художнику роботу в Академії, спочатку молодшим науковим співробітником Академії архітектури УРСР (1954-1955), потім аспірантом Академії архітектури з темою «Декоративно-художні засоби в інтер'єрі громадських будівель» (В.Г. Заболотний був одним з керівників теми) (1955-1958), згодом – старшим художником відділу історії Українського мистецтва Академії будівництва і архітектури УРСР (1957-1964). (У 1962 р. Академія була ліквідована, а відділ підпорядкований Науково-дослідному Інституту теорії та історії архітектури і будівельної техніки УРСР).

Восени 1959 р. Ю.І. Химич взяв участь у розкопках Єпископських воріт ХІ ст. у Переяславі. Напередодні (1958-1959) було знесено земляні залишки бастіону ХVІІІ ст., які заважали розкопкам пам’ятки, виявленої ще у 1955 р., і таким чином, відкрилась можливість для продовження досліджень. Тому, не чикаючи організації офіційної академічної експедиції, щоб не втрачати час, М.І. Сікорський із працівниками музею розпочали розкопки пам’ятки. Їх консультував та підтримував земляк, академік В.Г. Заболотний, який, певно, й запросив для участі у дослідженнях свого колишнього аспіранта Ю.І. Химича, який на той час працював старшим художником Відділу історії українського мистецтва Академії будівництва і архітектури УРСР, та О.К. Козіна, співробітника Відділу народної творчості та історії українського мистецтва тієї ж Академії. За активної участі практично всіх тодішніх працівників музею того року відкрили лише частину комплексу: залишки чотирикутної споруди – башти із східцями, та продовження двох паралельних стін, що обмежували проїзну частину воріт. Ю.І. Химич працював безпосередньо на розкопі. Збереглися світлини, де він разом з колегою О.К. Козіним виконує польові креслення залишків Єпископських воріт ХІ ст. Силами працівників музею розкопами на території дитинцю тоді було охоплено площу в 170 кв. м. Роботи по дослідженню Єпископських воріт були продовжені у 1960 р. Переяслав-Хмельницькою комплексною древньоруською експедицією Інституту археології АН УРСР, у звіт якої й увійшов короткий опис результатів робіт 1959 р.

Художник, напевно, й надалі підтримував контакти з музеєм та М.І. Сікорським – в експозиції Музею Г.С. Сковороди можна побачити декілька акварелей Юрія Химича, він подарував музею рідкісні ікони.

У 1960-х рр. Ю.І. Химич розпочав викладацьку діяльність: спочатку він викладав в Київському інженерно-будівельному інституті (1964–1985), а з 1984 р. – у Київському державному художньому інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), де розробив власну програму і науково-методичний посібник з викладання малюнка та живопису на архітектурному факультеті.

Ю.І Химич є визначним майстром архітектурного пейзажу. Наприкінці 1950-х рр. він здобув славу одного з кращих акварелістів СРСР. Під час роботи в Академії Ю. Химич працює над змалюванням інтер'єрів історичних будівель, знімає копії з монументальних розписів Софії Київської, малює численні пам’ятки архітектури та краєвиди Києва, Чернігова, Львова, Ленінграда та інших міст і місцевостей тодішнього СРСР. У 1957-1958 рр. Ю. Химич змінює творчу манеру і звертається до гуаші, зрідка використовує темперу. У цих техніках, якими художник володів досконало, він створює знамениті художні серії: «Бахчисарай» (акварель, 1952), «Ленінград» (акварель, 1949-1957), «Ленінград» (гуаш, 1964), «Стародавній Кам’янець-Подільський» (1965), «Крим» (акварель, 1970), «Крим» (гуаш, 1962, 1970-1983), «Троїце-Сергієва лавра» (гуаш, 1968), «Пам’ятники архітектури Львова» (1960-1980), «Київ», «Чернігів», «Дніпро» (1950-1990), «Дерев’яне зодчество України» (1989-1990), «Пам'ятки архітектури Галичини» (1990), «Пам’ятки архітектури Криму» (1993), «Фортеці України» (1994) та ін. Про особливості художньої манери Ю. Химича, написано багато, але головне – він виробив свій унікальний стиль в образотворчому мистецтві, що робить його неповторним.

Починаючи з 1950-х рр., персональні виставки Юрія Химича з успіхом проходили в Україні, Росії, Грузії, Вірменії, Литві, Угорщині, США, Фінляндії. Його роботи зберігаються сьогодні в Національному художньому музеї України, музеї історії Києва, художніх музеях Росії, Прибалтики, Польщі та інших країн, а також у приватних колекціях. Роботи Ю. Химича репродуковано в книгах з історії архітектури, в періодичних виданнях, численних каталогах, календарях, тематичних листівках, поштових марках. Триптих Юрія Химича «День незалежності» прикрашає Капітолій – будинок Конгресу США у Вашингтоні.

Ю.І. Химич є класиком українського образотворчого мистецтва ХХ ст. Заслужений художник и архітектор України, член Національної Спілки архітекторів України, член Національної Спілки художників України, Заслужений діяч мистецтв УРСР, почесний член Академії архітектури України – він залишиться в історії українського мистецтва як геніальний художник, який прославив Україну.

Помер у віці 75 років 23 липня 2003 р. у Києві.

Альбоми Ю. Химича:

  • «Софія Київська у творчості Юрія Хіміча» (Київ, 1962),
  • «Бахчисарай» (Москва, 1972),
  • «По древнему Львову» (Москва, 1974),
  • «Деревянное зодчество Севера» (Москва, 1975),
  • «Пам'ятки архітектури України у творчості Юрія Химича: Сто вибраних творів» (Київ, 1999) та ін.
  • Кам'янець-Подільський. Пам'ятки старовини в малюнках художників: Комплект листівок. – К .: Мистецтво, 1968.

Література:

  • Юра Р.О., Сікорський М.І., Асєєв Ю.С. Звіт про роботу Переяслав-Хмельницької комплексної древньоруської експедиції ІА АН УРСР в 1960 р. // НА ІА НАНУ 1960/13. – 11 с.
  • Юра Р.О., Сікорський М.І., Асєєв Ю.С. Археологічні розкопки в Переяславі-Хмельницькому (в 1959-1960 рр.) // Наукові записки Переяслав-Хмельницького державного історичного музею. – Вип. 2. – 1960. – С. 89-91.
  • Бондаренко Р. Химич Юрій Іванович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії Україні НАН України. – К.: Наук. думка, 2013. – Т. 10: Т – Я. – С. 382.
  • Химич Юрій Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Химич_Юрій_Іванович.
  • Платонов В. Юрий Химич: портрет на фоне куполов [Електронний ресурс] // ZN,UA. – 2000. Режим доступу: https://zn.ua/SOCIETY/yuriy_himich_portret_na_fone_kupolov.html.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                          Г.М. Бузян

View the embedded image gallery online at:
https://niez.com.ua.ksereda.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/2072-12-%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F-%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%87-%D1%8E%D1%80%D1%96%D0%B9-%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87-12-04-1928-%E2%80%93-23-07-2003-%E2%80%93-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA,-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80,-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3,-%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D0%B0%D0%BC%CA%BC%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BA-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0.html#sigProId338101058e