5 травня 1900 року український адвокат, громадсько-політичний діяч Кирило Трильовський заснував у с. Завалля на Івано-Франківщині українське пожежно-гімнастичне товариство «Січ». А в 1914 р. було вже 916 таких осередків у Галичині та на Буковині. «Січі» стали дуже популярні й відігравали велику роль у національному піднесенні. У статуті Трильовський писав, що «січовики» повинні долати неграмотність, передплачувати часописи, ставити театральні вистави, створювати свій хор і оркестр. «Січ» мала боротися з пияцтвом, картярством, заснувати крамниці, каси, молочарні. Особливо згуртовували українців свята на честь видатних подій в історії України, на які збиралися десятки тисяч «січовиків» у формі. Крім того, «Січ» мала й політичні цілі – Трильовський розумів, що українці мусять «військово зорганізуватися», щоб боротися за визволення. І вже 18 березня 1913 року офіційно створили військову організацію Українські Січові Стрільці. Перші стрілецькі військові організації заклали в Косові, Яблунові, Шешорах, Заліщиках. До початку війни 1914 року їх було 96.
Підготувала Н. Заїка