Я – УКРАЇНЕЦЬ. ОСЬ І ВСЯ МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ

16 березня 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, на базі виставки «Соборна українська держава – вільна і міцна», що з кінця січня експонується у корпусі №1, відбувся захід із вшанування пам’яті знаного на Переяславщині лікаря-отоларинголога, старшого лейтенанта медичної служби 72-ї окремої механізованої бригади та лицаря ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – Остапа Левчука.

У 2022 році саме цього дня, на початку повномасштабної російсько-української війни, рятуючи життя інших, він загинув.

Організаторами події стали наукові співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – Наталія Заїка, Леся Гладун, Ірина Дунайна та Віктор Ткаченко, які вже багато років проводять на базі виставкового проєкту різноманітні тематичні заходи. Цей захід, як і попередні, що проводилися у 2025–2026 рр., було організовано спільно з командою Університету Григорія Сковороди в Переяславі та за участю запрошених гостей – рідних (мами – Раїси Сергіївни, сестер – Тетяни та Олени Михайлівних, дружини – Ірини Маркіянівни), близьких і знайомих Остапа Левчука, а також учасників Помаранчевої революції (2004), Революції Гідності (2013–2014), міської ради та ін.

Серед присутніх були й учні 11-Б класу Комунального закладу Київської обласної ради Переяславський військово‑спортивний ліцей «Патріот» разом із викладачами.

Остап Миколайович Левчук народився 30 серпня 1969 року в смт Брацлав Тульчинського району Вінницької області. Його батько – Михайло Михайлович Левчук (1937 р. н.), районний педіатр, мати – Раїса Сергіївна Левчук (1949 р. н.), лікар-педіатр. У родині також було двоє сестер. Остап Михайович мав дружину та трьох дітей – двох синів і доньку.

Дитинство та шкільні роки провів у смт Крижопіль. У 1986 році закінчив школу із золотою медаллю. Захоплювався спортом, грав у волейбол, навчався у музичній школі по класу скрипки. Був активним учасником шкільного та громадського життя.

У 1986–1994 роках навчався у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (тоді – Київський медичний інститут ім. О. Богомольця). У 1989–1990 роках проходив військову службу.

З 1994 по 2005 рік працював лікарем-отоларингологом у Переяслав-Хмельницькій центральній районній лікарні. Після скорочення ЛОР-ліжок розпочав приватну лікарську практику: проводив консультації, застосовував методи гомеопатії та ДЕНАС-терапії.

Був активним громадським діячем. Брав участь у Помаранчеві революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. 19 лютого 2014 року під час подій на вулиці Інститутській у Києві протягом 36 годин надавав першу медичну допомогу пораненим у фоє Великого залу Національної музичної академії України (консерваторії).

У період проведення антитерористичної операції на сході України намагався піти на фронт добровольцем, однак отримав відмову. У цей час активно займався волонтерською діяльністю.

25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних сил України. Служив старшим лейтенантом медичної служби у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.

16 березня 2022 року Остап Левчук загинув від кулі ворога під час евакуації поранених у районі села Мощун на Київщині.

Посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі.

Ведучий заходу, доброволець підрозділу ДФТГ №2 Олександр Молоткін, коротко розповів присутнім про виставку та добровольче формування переяславців. Він ознайомив учасників заходу з експонатами, які відображають події сучасної російсько-української війни.

У своєму виступі Олександр Молоткін наголосив, що головною метою ворога є знищення України, її мови та культури. Проте є люди, такі як Остап Левчук, які не дозволяють цьому статися. Саме вони – герої сьогодення, які, віддаючи своє життя, захищають Україну.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор університету, доктор історичних наук, професор, безпосередній учасник Революції Гідності Віталій Коцур. Він зазначив, що познайомився з сьогоднішнім героєм – Остапом Левчуком – на Майдані Незалежності в Києві у 2014 році.

Ректор наголосив, що на Майдан людей приводили спільні людські цінності та ідеали. Серед них був і Остап Левчук – лікар, професіонал своєї справи.

Звертаючись до присутніх, передусім до учнів ліцею, Віталій Коцур підкреслив, що такі зустрічі мають особливе значення, адже важливо пам’ятати про місцевих героїв, одним із яких був Остап Левчук. Це була високоосвічена, моральна людина, яка чітко знала, чого прагне. Він став одним із перших переяславців, які загинули у цій війні.

Із захопленням присутні слухали розповідь найріднішої для Остапа Михайловича людини – його мами, Раїси Сергіївни. Вона згадувала дитячі та шкільні роки сина, навчання в університеті та службу в армії. За її словами, Остап був звичайним хлопцем, мав багато друзів, любив читати, особливо казки. Він навчався гри на скрипці, займався у волейбольній секції та був душею колективу.

Серед виступаючих була й Ганна Леонідівна Токмань – докторка педагогічних наук, професорка Університету Григорія Сковороди, активна учасниця подій на Майдані Незалежності у 2014 році. У своїх спогадах про Остапа вона зазначила, що він був присутній у найважчі дні протистояння – 18–19 лютого, коли, виконуючи свій лікарський обов’язок, надавав допомогу пораненим майданівцям.

Серед присутніх були й подружжя лікарів – Леонід Петрович та Ніна Семенівна Варені, які багато років працювали разом з Остапом Михайловичем. Саме вони виділили кошти на встановлення меморіальної дошки герою, розміщеної на будівлі центральної аптеки Переяслава. Зокрема, Ніна Семенівна згадала Остапа Левчука як світлу й добру людину та побажала молоді обирати справжній життєвий шлях.

Учасниця Майдану та волонтерка Олена Гичко, ділячись спогадами про переяславського героя, наголосила, що Остап Левчук мав чітку громадянську позицію – позицію сильного й відповідального чоловіка.

Наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав», одна з організаторок виставки та заходу Наталія Заїка поділилася спогадами про участь Остапа Михайловича Левчука у подіях Майдану, згадала про першу виставку, присвячену Революції Гідності, на якій виступав наш герой, а також  зазначила що у Переяславі його ім’ям названа вулиця.

Захід завершився спільним вшануванням пам’яті Остапа Левчука.

Оргкомітет