Народився у Мелітополі 10 травня 1921 р. у родині майстра-годинникаря та ювеліра вищої категорії, який отримав фах у Швейцарії. У 1932 р. родина переїхала до Ленінграду. У 16 років він взяв участь у першій своїй археологічній експедиції, якою керував відомий ленінградський археолог В.І. Равдонікас. У 1938 р. вступив на історичний факультет Ленінградського державного університету. Ще студентом другого курсу А. Столяр був прийнятий до головного академічного археологічного закладу країни: у 1939 р. його зачислили до штату Інституту історії матеріальної культури АН СРСР тимчасово на посаду науково-технічного співробітника. Але почалася війна і у серпні 1941 р. А. Столяр разом з іншими студентами історичного факультету пішов на фронт, служив на Волховському і Ленінградському фронтах. Був нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За оборону Ленінграду».
У 1946 р. після демобілізації повернувся на історичний факультет ЛДУ, де продовжив навчання. В студентські роки (1938-1941; 1946-1948 рр.) молодий археолог брав участь у різноманітних експедиціях, польову практику провів на раскопках Старой Ладоги. Перші його дослідження були пов'язані з археологією рідного Приазов'я. У 1947 р. вийшла його стаття «Маріупольський могильник», а наступного року він захистив диплом за цією темою.
У 1948 р. поступив в аспірантуру при ЛДУ, де його керівником був видатний вчений М.І. Артамонов. Саме цей авторитетний вчений відстояв подальшу наукову кар’єру талановитого студента з «неправильним» походженням (у нездоровій політичній атмосфері боротьби з космополітизмом кінця 1940-початку 1950-х рр. це було дуже непросто).
Восени 1948 р. Абрам Давидович Столяр разом з Валентином Миколайовичем Даниленком здійснили роботи Переяславської маршрутної експедиції Інституту археології АН УРСР. У цих роботах він взяв участь вже після закінчення навчання в університеті, напевно його спонукало до цього близьке знайомство з археологом В.М. Даниленком – невдовзі у 1952-1955 рр. дослідники разом взяли участь у розкопках унікальних мезолітичних могильників у Надпоріжжі на лівобережжі Дніпра. На Переяславщині дослідниками проводились розвідки та розкопки пам’яток в районі сіл Єрковці, Дівички та Сошників. Неподалік с. Дівички було розкопано три кургани із скіфськими похованнями та поселення черняхівської археологічної культури на березі р. Булатиці між селами Дівички та Єрковці.
У трьох розкопаних курганних похованнях був знайдений поховальний інвентар, характерний для кочових скіфів: залізні вістря дротиків, ніж, шило, ліпний лощений посуд – миска та чаша. Поховання були пограбовані ще у давнину: за спостереженнями дослідників, це зробили у давньоримський час носії черняхівської культури, які проживали на поселеннях неподалік курганів – у виявленому під час розкопок грабіжницькому ході в насипу кургану виявили залишені чи загублені там залізну лопатку та розбитий посуд черняхівської культури.
На поселенні черняхівської культури в ур. Булатець (Булатиця) було закладено п’ять розкопів загальною площею 220 м², у яких відкрито рештки наземних та заглиблених жител. На досліджених об’єктах та в культурному шарі поселення знайдено уламки різноманітного гончарного посуду, римських амфор, металеві та кістяні знаряддя, залізний гребінь, бронзові фібули тощо. Ці речі датуються кінцем ІІІ-ІV ст. н.е. В одній із землянок виявлено 25 керамічних грузил від вертикального ткацького верстата. Під піччю житла розкрито цікаве захоронення собаки крупної породи. Виявлено залишки залізоробного виробництва у вигляді шлаків та шматків сиродутного заліза.
В околицях сіл Сошників та Старосілля (нині куток с. Дівички) експедицією було зібрано матеріали неолітичного часу, бронзового віку та скіфської епохи.
У червні 1953 р. А.Д. Столяр захистив кандидатську дисертацію «Маріупольський могильник як історичне джерело» на історичному факультеті ЛДУ. Як згадувалося вище, у 1952-1955 рр. разом з В.М. Даниленком та Д.Я. Телєгіним проводив розкопки мезолітичних могильників Василівка I та Василівка III Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. Дослідження цих пам’яток, унікальних для всієї Східної Європи, було важливою подією в галузі вивчення мезоліту України. Після захисту дисертації працював співробітником відділу історії та археології Кримської філії Академії наук УРСР (1954-1956). Під час роботи в Криму А.Д. Столяр вивчав мезолітичну стоянку «Алімовський навіс», велику групу пам'ятників на р. Салгир в зоні будівництва Сімферопольського водосховища. Він також взяв участь у роботах Волго-Донської експедиції, які проводились у зоні будівництва каналу Волга-Дон, там він відпрацьовував нову методику застосування бульдозерів при розкопках великих курганів.
У 1956 р. А.Д. Столяр розпочав роботу у Відділі історії первісної культури Ермітажу у Ленінграді, де пропрацював майже 10 років (1956-1964). Працюючи в Ермітажі поряд з музейною роботою продовжував вести археологічні дослідження, зокрема на Північному Кавказі разом із відомим вченим, своїм другом А.А. Формозовим. В Ермітажі захопився феноменом розквіту печерного мистецтва в льодовиковий період, розробив свою теорію походження образотворчого мистецтва в часи палеоліту.
У 1964 р. він перейшов на роботу до Ленінградського державного університету викладачем, доцентом кафедри археології історичного факультету (1964-1972), згодом – завідувачем кафедри археології (1972-1995). У 1972 р. захистив докторську дисертацію «Походження образотворчого мистецтва Євразії в історико-археологічному освітленні». А.Д. Столяр багато років був керівником секції археології Головної ради з історії СРСР Ленінградського університету. Окрім теми походження первісного мистецтва, іншою темою його досліджень була історія Європейської Півночі в епоху мезоліту-неоліту та пам’ятки палеографії Півночі Європейської Росії, зокрема знамениті петрогліфи Карелії. Пізніше А.Д. Столяр став професором кафедри філософії, культури і культурології філософського факультету Санкт-Петербурзького державного університету (1997-2007). Читав курси «Історія первісного суспільства», «Основи археології», «Первісна культура» і ряд спеціальних курсів з археології у різних вузах СРСР, а також виступав з лекціями в Болгарії, Фінляндії, Норвегії, Угорщині. Його блискучі лекції, як визнавали очевидці, вирізнялися образністю та яскравістю.
Загалом А.Д. Столяр взяв участь у 34 археологічних експедиціях у Подніпров’ї, Подонні, Криму, Забайкаллі, Сибіру, на Біломорʹї, у тундрі. А.Д. Столяр є автором понад 230 робіт, серед яких 28 робіт на іноземних мовах. Він брав участь у написанні сценаріїв наукових фільмів, зняв діафільм «Як народилося мистецтво», вів авторські телепередачі. Був учасником міжнародних наукових конгресів у Росії, Фінляндії, Швеції, Естонії, виступав з доповідями на конференціях, співпрацював з ЮНЕСКО. Був почесним членом Міжнародного товариства вивчення історії первісного мистецтва.
Абрам Давидович Столяр помер у віці 93 роки 20 квітня 2014 р. у С.-Петербурзі.
Наукові роботи дослідника:
- Даниленко В.М., Столяр А.Д. Переяславська маршрутна експедиція // Археологічні пам’ятки УРСР. – К., 1952. – Т. ІІІ.
- Столяр А.Д. Мариупольский могильник как исторический источник // Советская археология. – 1955. – ХХІІІ. – С. 16-37.
- Столяр А.Д. Первый Васильевский мезолитический могильник // Археологический сборник Эрмитажа. – Вып.1. – Л., 1959.
- Столяр А.Д. Мешоко – поселение майкопской культуры // Сборник материалов по истории Адыгеи. – Т. 2. – Майкоп, 1961
- Столяр А.Д. Натуральное творчество неандертальцев как основа генезиса искусства // Первобытное искусство. – Новосибирск, 1971.
- Столяр А.Д. Об археологическом аспекте генезиса анималистического искусства в палеолите Евразии // Советская этнография. – 1978. – № 3 (перевод в США – Soviet Anthropology and Archaeology. – 1977/1978. – № 17).
- Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. – М., 1985.
- Столяр А.Д. Проблема исторической гуманизации первобытной археологии эпохи камня; Архив археологических свидетельств генезиса первобытного сознания // Структурно-семиотические исследования в археологии. – Т. 3. – Донецк, 2006.
Література:
- Даниленко В.М., Столяр А.Д. Переяславська маршрутна експедиція // Науковий архів Інституту археології НАНУ. – Ф. 1948/15.
- Столяр, Абрам Давидович [Електронний ресурс] // Википедия. / Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Столяр_Абрам_Давидович.
- Столяр Абрам Давидович [Електронний ресурс] // IN MEMORIAM. / Режим доступу: http://naukarus.com/stolyar-abram-davidovich-in-memoriam.
- Шумякин В.Я. Почетный профессор Санкт-Петербургского государственного университета, археолог Столяр Абрам Давыдович (к 95-летию со дня рождения). [Електронний ресурс] // Известия Коми научного центра УрО РАН. – №2(26). – Сыктывкар, 2016. – С. 101-102. /Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/pochyotnyy-professor...
Старший науковий співробітник НДВ археології Бузян Г.М.
