Стаття Олени Колибенко та Олександра Колибенка «ВОЛОДИМИР ГЛІБОВИЧ ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ: «РУКА МОСКВИ» ЧИ ПЕРШИЙ КНЯЗЬ «ОУКРАЇНИ»?
Історичний календар. Особистості
Карп'юк Марія Денисівна народилася 15 квітня 1942 року на Херсонщині, у 1960 році закінчила Новосеменівську середню школу, потім – Херсонський педагогічний інститут. Кандидат філологічних наук, доцент. Працювала старшим науковим співробітником Інституту професійно-технічної освіти (консультант із редакційно-коригувальних питань).
13 квітня 2022 р. виповнюється 135 років від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе (13.04.1887 ‒ 03.12.1978) ‒ видатного вітчизняного скульптора, кінорежисера, драматурга.
ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ НІКОЛАЄВ – відомий український архітектор педагог громадський діяч, дослідник пам’яток Переяслава.
Народився 19 лютого (3 березня за ст.ст.) в Царському селі (нині м. Пушкін Ленінградської обл., Російська Федерація) в родині міщанина. У 1860-их рр. навчався в Санкт-Петербурзькій Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв. У 1864 р. вступив до Петербурзької Академії мистецтв, яку закінчив із великою срібною медаллю та званням класного художника ІІІ ступеня (за проект концертної зали) (1871).
Лев Васильович Падалка – відомий український історик, статистик, археолог, етнограф, краєзнавець та громадський діяч, дослідник історії та археології Переяславщини.
Василь Петрович Петрів народився 15 лютого 1945 році в мальовничому гуцульському селі Прокурава, Косівського району, Івано-Франківської області в багатодітній родині Параскевії та Петра Петрівих. Мати Василя походила з славного роду Якібчуків, була знаною ткалею та вишивальницею, саме від неї маленький Василько перейняв любов до мистецтва.
Нам – частині музейних працівників Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», свого часу, пощасливилося побувати на екскурсії в місті Полтава. І в першу чергу ми відвідали –краєзнавчий музей. Направду це унікальна споруда стилю модерн, витвір групи талановитих українських художників – архітекторів.
Борис Миколайович Мозолевський (4.02.1936-13.09.1993) – визначний український археолог і поет, першовідкривач скіфського кургану «Товста могила» та унікальної золотої пекторалі, дослідник археологічних пам'яток Переяславщини.
Народився 4 лютого 1936 р. у с. Миколаївка Веселинівського р-ну Миколаївської обл. у селянській родині. Зростав без батька – у війну батька забрали на роботи до Німеччини, де той і загинув. Ще дитиною відчув лихоліття війни і сирітства. Після закінчення семирічки у п'ятнадцятирічному віці вступив до Одеської спецшколи Військово-повітряних сил СРСР (1951). Після розформування школи був переведений до військово-морського авіаційного училища в Єйську, де навчався разом з майбутніми космонавтами СРСР Георгієм Шоніним, Георгієм Добровольським та Володимиром Джанібековим. Друзі разом склали іспити до загону космонавтів. У загін Борис Мозолевський не потрапив. Та й училище не закінчив через дострокову демобілізацію, пов'язану із масштабним скороченням радянської армії (1956). Переїхав до Києва, де працював різноробом на будівництві, кочегаром на заводі. Навчався на заочному відділенні історико-філософського факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1958–1964). Під час навчання заробляв на життя кочегаром на заводі залізобетонних конструкцій. Після закінчення університету влаштувався на роботу у видавництво «Наукова думка», де працював літературним редактором (1964–1966).
Микола Омелянович Макаренко – видатний український археолог, мистецтвознавець та музеєзнавець, дослідник археологічних пам’яток Переяславщини.