Переяславщина багата на постаті, які внесли неоціненний вклад у збереження та примноження національних культурних традицій В цьому контексті хочемо згадати про одну із тих щиро українських родин, яка проживала в м. Переяслав на березі річки Трубіж. Це родина Коцарів і, навіть назва того кутка в місті була відома, як Коцарівщина.

Павло Раппопорт народився 29 червня 1913 р. в Санкт-Петербурзі в інтелігентній родині: батько був архітектором, мати – лікарем.

Турвонт Венедиктович Кибальчич народився у 1848 р. (за іншими даними – 1849 р.). У перекладі ім’я Турвонт з лат. означає «вихор», «буря», що, судячи з біографії дослідника, відповідало рисам його характеру. Названий він був так на честь святого мученика за віру ІІ ст. Турвона Лангонійського (пам’ять святого – 16 січня). У жодній з біографічних довідок не вказано ні ким були батьки Турвонта, ні місце його народження. В Енциклопедії сучасної України зазначається, що Т. Кибальчич походив з роду дворян Роменського повіту Полтавської губ. Дослідниця його життя й творчості О. Гейда припускає, що Турвонт Кибальчич міг народитися у Москві, а його дідом був Зиновій Іванович Кибальчич (1772–1831) – представник стародубської гілки Кибальчичів, який вважається одним із засновників наукової психіатрії.

Новими барвами заграв древній Переяслав у другій половині ХХ ст. Про Переяслав музейний, творця неповторних експозицій Михайла Івановича Сікорського в цей час заговорили в Україні і за її межами.

Арсеній за походженням належав до української старшини; він був сином Івана Берла, переяславського полкового судді.

В. Ю. Мішалов – австралієць українського походження, нині проживає в північній Америці. Він з дитинства опановував науку гри на бандурі. З трьох дітей свого батька Юрія Марковича Мішалова найбільшу любов до бандури, а згодом і до композиції та вивчення стану кобзарського руху в Україні і дослідження способів гри на діатонічній бандурі, мав Віктор Мішалов.

Д. Я. Самоквасов народився 27 травня (15 травня за ст.ст.) 1843 р. на хуторі Стахорщина Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губ. (нині село Новгород-Сіверського р-ну) у збіднілій дворянській родині, яка походила від українського козацького, старшинського роду. Засновником роду вважається значковий товариш Ніжинського полку(?) Мусій Самоквас (І половина ХVІІ ст.), права спадкового дворянства за родом було підтверджено у 1786 р. за прадіда Парфентія Самоквасова.

Твір «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченко написав у покоях переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського.

Микола Костомаров був близьким другом Тараса Шевченка і одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства (1846) й автор програмного твору – «Книга буття українського народу».

13 травня 2021 року минає 105 років з дня смерті класика єврейської літератури письменника Шолом-Алейхема (Соломона Нохумовича Рабиновича). Світоч єврейської літератури народився 2 травня 1859 року в Переяславі Полтавської губернії у великій родині Менохема – Нохума Рабиновича і Хає Естер. Майбутній письменник навчався в хедері – єврейській початковій школі, потім у Переяславському повітовому училищі, яке закінчив з відзнакою. З 17 років Шолом розпочав самостійне життя, щоб не бути тягарем для великої родини. Працював репетитором, потім вчителем у доньки багатого землевласника Елімелеха Лоєва, де між молодими людьми зароджується кохання. Батько, дізнавшись про симпатію між Соломоном і Ольгою, звільнив вчителя з роботи. Незважаючи на це, через шість років 24 травня 1883 року вони одружилися. В щасливому шлюбі народилося шестеро дітей.