В 1934-38 рр. в Україні відбувалася череда арештів в середовищі української інтелігенції. Серед них були і члени Державної української капели бандуристів. Коли знайомишся із значною кількістю аркушів справи і вчитуєшся в сторінки допитів арештованих, відчуття ницості представників влади та  невідворотності долі представників української інтелігенції тяжким тягарем поселяється в думках. З’являється відраза, після ознайомлення з записами тих недолугих допитів. Недолугі, але вони вирішували долю людини і люди жили в тому жахітті. Арешти відбувалися за примітивними  наклепами спецагентів, яким надавалася вказівка, як формулювати доноси і, в якому звинуваченні.

2 березня 2021 року виповнюється 162 роки з дня народження видатного письменника минулого, творчість якого увійшла в скарбницю світової культури - класика єврейської літератури Шолом - Алейхема (Соломона Нохумовича Рабіновича). Шолом - Алейхем - Мир Вам! Саме з таким ім’ям він прийшов у літературу і став справді народним письменником.

Біля третьої вітрини Музею кобзарства йде розповідь про етнографічну експедицію, яку організували Леся Українка (Косач-Квітка), Климент Квітка, Опанас Сластіон, Філарет Колесса (Рис. 1,2,3). Експедиція стала можливою завдяки тому, що в кінці ХІХ ст. в світі з’явилися перші унікальні звукозаписуючі пристрої, і це були – фонографи (Рис. 4,5).

Тетяна Оболдуєва народилася 3 лютого (21 січня по ст. ст.) 1908 р. у Тюмені, в родині лікаря, який був засланий до Сибіру. У 1927 р. вступила на етнологічний факультет Першого Московського університету, через рік перевелася на східний факультет Середньоазійського університету в Ташкенті (1928–1930). Після закінчення навчання. працювала в Державній Академії історії матеріальної культури (ДАІМК) та у музеях Ленінграда, зокрема в Ермітажі, у Відділені раннього феодалізму під керівництвом відомого вченого-археолога Б. О. Латиніна.

Леоніла Анатоліївна Голубєва народилася 12 (19) січня 1909 р. в м. Казані (Росія) у родині вчителів. Навчалася у Саратовському державному університеті (1926–1930). Після закінчення навчання працювала вчителем середньої школи (1930–1933). Згодом вступила в аспірантуру при Державному історичному музеї (1933–1936), в якому працювала понад 10 років старшим науковим співробітником (1936–1946). У 1946 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Топография домонгольского Киева». Після захисту дисертації продовжила роботу в редакції БСЭ (Большой Советской Энциклопедии) – завідувала редакцією археології, антропології та етнографії (1946–1956). Активно працювала в редакції журналу «Советская археология» Інституту археології АН СРСР (1956–1965). Л. А. Голубєва 30 років працювала в Інституті археології АН СРСР у Москві (1956–1986). Коло її наукових інтересів зосереджувалися на дослідженні побуту та культури східних слов’ян і фіно-угрів. Докторську дисертацію захистила на тему «Весь и славяне на Белом озере» (1973).

Загальновідомо, що Т. Шевченко написав «Заповіт» у покоях переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського. Нині це меморіальна кімната Музею Заповіту Т. Г. Шевченка. Її називають священною, адже там відбулась таємниця народження всесвітньо відомого твору українського генія.

Ілля Самойловський народився 23 грудня 1881 р. у с. Лемешівка Пирятинського повіту Полтавської губ. (пізніше Яготинського, нині Бориспільського р-ну Київської обл.).

Житник Анатолій Архипович народився 20 грудня 1945 року в селі Ташань Переяслав-Хмельницького району Київської області в родині службовців, де й закінчив середню школу. Працював слюсарем у колгоспі та літературним працівником в районній газеті. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. За фахом юрист. Від 1963 року виступав у пресі з віршами, гуморесками, фейлетонами. Працював у журналах «Хлібороб України», «Сільські горизонти», «Перець», газеті «Вечірній Київ». Був членом КПРС. Член спілки письменників України. Був засновником та головним редактором газет «Турбота» та «Кримінальний огляд».

В VI-ій експозиційній вітрині Музею кобзарства привертає увагу цікава світлина, де зображений співак - бандурист Олексій Чуприна і поруч нього, на східцях, біля підніжжя могили Тараса Шевченка у Каневі, сидить у темній ризі, з Панагією на грудях, посохом у руках – сивочолий священик і цілує руку бандуристу. Це єпископ Мстислав. Під час екскурсії у Музеї кобзарства ми завжди звертаємо увагу відвідувачів на унікальну світлину.

Валентина Олексіївна Петрашенко (Тимченко) народилася 14 грудня 1950 р. у с. Чемер Олишевського р-ну Чернігівської обл. Закінчила з відзнакою історичний факультет (кафедру археології та музеєзнавства) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1969–1975).