Народився 18 жовтня 1910 р. у м. Новоград-Волинський у родині вчителя. Після закінчення семирічки навчався у Бердичівській професійній школі, де здобув фах слюсаря (1924-1925). Працював за фахом в колгоспі та на заводі м. Бердичева Житомирської обл. (1925-1927), вчителював у сільській школі на Житомирщині (1928-1929), потім – лаборантом й завідувачем відділу Бердичівського музею, водночас викладав у навчальних закладах (1929–1931). У 1929-1930 рр. вперше взяв участь у дослідженнях Бердичівського музею під керівництвом Т.М. Мовчанівського, зокрема, у розкопках Райківецького городища.
Історичний календар. Особистості
У березні 2020 року українська наукова спільнота відзначатиме 150-річчя з дня народження видатного вченого, засновника НТКУ «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» НАН України Євгена Оскаровича Патона.
Видатний єврейський народний письменник народився 2 березня 1859 року (18 лютого за старим стилем) у місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній родині торговця та орендара. За всіма офіційними біографіями, зокрема написаними самим Шолом-Алейхемом, саме цю дату вважають днем народження письменника. Та начальником відділу використання інформації документів Державного архіву Київської області, кандидатом історичних наук О. Бєлою було виявлено у документах архівного фонду «Переяславська міська дума» посімейний список міщан-євреїв м. Переяслава, складений у 1874 р. для реєстрації всіх чоловіків до призову на військову службу, у зв’язку із проведеною воєнною реформою. У списку під порядковим номером 268 знайдено сім’ю Рабиновича Нохима Вольфовича, що складалась із 20 осіб, зокрема – голови родини та шістьох його синів – Елі, Герша, Шуліма, Абеля, Вольки та Берка. Через те, що брати Еля і Герш на січень 1874 р. мали дружин, то основним кандидатом на виконання військової повинності був третій син Нохима Рабиновича 16-річний Шулім. З цього приводу навпроти імені стояв запис: за метрикою народився 18.02.1858 р. (за новим стилем 02.03.1858).[1] Іноді батьки або родичі хлопчиків іудеїв, щоб не відправляти їх до армії зверталися до рабинів, які і вносили зміни до метрик, зменшуючи вік призовника. Мабуть таке відбулося і з Шолом-Алейхемом. В метриці йому змінили ім’я та по батькові, на рік зменшивши вік. Далі і сам письменник, не призваний до армії за станом здоров’я і його біографи використовували виправлені відомості як в даті народження 18.02.1859 р. (за новим стилем 02.03.1859) так і в імені та по батькові Шолом Нохумович.
4 лютого відзначається 140 – річчя від дня народження Климента Васильовича Квітки.
Народився в Києві. Закінчив семирічку у школі № 52 м. Києва. Після школи навчався у ремісничому училищі по спеціальності «токар». Працював на заводі й одночасно отримав середню освіту у вечірній школі. У 1949 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Б.А. Шрамко народився у м. Гомелі (Білорусь) у родині залізничника. У 1939 р. вступив на історичний факультет Харківського державного університету (нині Харківський Національний університет ім. В.Н. Каразіна). З перших місяців навчання визначився його інтерес до археології. У 1940 р. вперше взяв участь у розкопках кургану, які не вдалося завершити у зв'язку з початком Другої світової війни.
1 січня 1909 р. у с. Старий Угринів на Івано-Франківщині у родині греко-католицького священника народився один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху ХХ століття Степан Бандера. Ще юнаком став членом Союзу Української Націоналістичної Молоді та Української Військової Організації. У 23 роки Бандера став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід ОУН на західноукраїнських землях. Разом з Ярославом Стецьком був автором Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Завдяки йому було відкрито нові шляхи транспортування підпільної літератури з-за кордону, створено підпільну друкарню ОУН та хімічну лабораторію, сформовано похідні групи ОУН (приблизно 6 тис. людей). Усе життя Бандера був прихильником збройного опору, але особисто ніколи не брав участі у збройному протистоянні – насамперед був політиком і ухвалював політичні рішення. Писав, що «ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою». Майже всі члени сім`ї Степана Бандери трагічно загинули під час війни або перебували в концтаборах. На самого Бандеру московські агенти полювали 15 років – 15 жовтня 1959 року він загинув від руки агента КГБ перевертня Б. Сташинського. Степан Бандера став символом незламного борця за волю України і справжнім національним Героєм.
Підготувала Наталія Заїка
22 грудня 1919 р. у простій селянській родині с. Пологи-Вергуни народилася одна з перших жінок-трактористок Переяславщини Тетяна Федорівна Рибак. Дитинство у неї було нелегким. У 30-х роках не стало батька. І з часом вона, у шкільному віці, була змушена йти працювати до колгоспу. Звідти її було рекомендовано на курси трактористів у с. Хоцьки. Незважаючи на труднощі життя, закінчила їх «на відмінно». Після цього 1940 р. у рідному селі почала працювати на тракторі ХТЗ (харківського тракторного заводу) багато і самовіддано. Платили переважно зерном. Про початок війни дізналася в полі. У спогадах, записаних Зоєю Федорівною Бовою, занотовано: «Я помітила, як по полю швидко йшов бригадир. Обличчя у нього було збентежене. Ніколи не забуду, як сильно закалатало серце в грудях. Коли підійшов до мене, він сказав «Війна, Танюшо, війна!».
Надходить 10 річниця з дня смерті поета Петра Яковича Ярмоленка. Він народився 15 серпня 1931 року в селі Мала Каратуль, що на Переяславщині. Освіту здобув у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі та Київському державному педінституті ім. О. М. Горького. Працював учителем історії та директором школи в Криму. 1962 року закінчив аспірантуру при НДІ психології АН УРСР, захистив кандидатську дисертацію. Займав посаду доцента в Житомирському та Херсонському педінститутах, а з 1988 року викладав у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди.
30 листопада 2019 р. виповнюється 90 років від дня народження поета, прозаїка Іващенка Олега Дмитровича. Народився він в учительскій родині 30.11.1929 року в с. Пристроми, що на Переяславщині. Навчався у Переяслав-Хмельницькій середній школі № 1.