Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 р. у районному містечку Кіцмані Чернівецької області в родині вчителів Михайла Григоровича та Софії Іванівни Івасюків. Вже у три роки Володя проявив велику увагу до музики, з цікавістю спостерігав за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. Протягом 1955-1963 років навчався у місцевій дитячій музичній школі. У 1956-1966 роках  – учень Кіцманської середньої школи. У 1962 році брав участь у заключному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини. Після закінчення місцевої музичної школи в 1963 році вступив до Київської музичної десятирічки ім. М. Лисенка по спеціальності альт. Навчався першу чверть, з другої чверті через хворобу повернувся до Кіцманя та продовжив навчання в середній школі та музичній школі по класу фортепіано. В 1964 році пише дві пісні «А мені шістнадцять» і «У двадцять літ».

Микола Макаренко народився 4 березня (16 лютого за старим стилем) 1877 р. в с. Москалівка Роменського повіту Полтавської губ. (нині Сумської обл.) у селянській козацькій родині. Навчався у Лохвицькій гімназії (1897). Він був прекрасним художником: закінчив Центральне училище технічного малювання барона А. Штиглиця у Петербурзі (1902). Навчався у Петербурзькому Археологічному інституті (1902-1905). Дослідницьку діяльність розпочав у Ермітажі – довгий час працював помічником головного хранителя Ермітажу (1910-1917). Тісно співпрацював з Імператорською Археологічною комісією, Дійсний член Російського археологічного товариства (з 1910). Написав цінне дослідження «Художественные сокровища Эрмитажа» (1915).

Видатний єврейський народний письменник народився 2 березня 1859 року (18 лютого за старим стилем) у місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній родині торговця та орендара. За всіма офіційними біографіями, зокрема написаними самим Шолом-Алейхемом, саме цю дату вважають днем народження письменника. Та начальником відділу використання інформації документів Державного архіву Київської області, кандидатом історичних наук О.Бєлою було виявлено у документах архівного фонду «Переяславська міська дума» посімейний список міщан-євреїв м. Переяслава, складений у 1874 р. для реєстрації всіх чоловіків до призову на військову службу, у зв’язку із проведеною воєнною реформою. У списку під порядковим номером 268 знайдено сім’ю Рабиновича Нохима Вольфовича, що складалась із 20 осіб, зокрема – голови родини та шістьох його синів – Елі, Герша, Шуліма, Абеля, Вольки та Берка. Через те, що брати Еля і Герш на січень 1874 р. мали дружин, то основним кандидатом на виконання військової повинності був третій син Нохима Рабиновича 16-річний Шулім. З цього приводу навпроти імені стояв запис: за метрикою народився 18.02.1858 р. (за новим стилем 02.03.1858)[1].

Народилася 26 лютого 1913 р. у м. Єлисаветграді (згодом м. Кіровоград, нині м. Кропивницький) у родині вчителя. Закінчила місцевий державний педагогічний інститут (1932). Вчителювала в селах Хмельницької обл. (1932-1935). Пізніше вступила на історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка (1935-1939).

До піонерів і фундаторів української археології належить ім’я Вікентія В’ячеславовича Хвойки, який збагатив археологічну науку України, відкривши цілу низку нових культур. Йому належить першість відкриття  культури прадавніх землеробів-трипільців.

ВІКТОР ІВАНОВИЧ ЛІСОВОЛ – відомий бандурист, композитор, автор музики до знаменитої пісні-маршу на слова Вадима Крищенка «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», заслужений працівник культури України (2008).

Лев Падалка народився у с. Чорнухи Лохвицького повіту Полтавської губ. у родині священика. Освіту здобував у Лубенському духовному училищі і Полтавській духовній семінарії (1879).

9 лютого 2019 року виповнюється 120 років від дня народження Єфрема Федотовича Іщенка – невтомного дослідника народної культури, краєзнавця, талановитого гідромеліоратора, активного громадського діяча, палкого патріота рідного краю, знавця історії Переяславщини, учасника створення першого вітчизняного скансену в м. Переяслав-Хмельницький.

Щороку 10 лютого у православному календарі відзначається день пам’яті святого Єфрема – видатного церковного діяча Русі, ініціатора монументального кам’яного будівництва, засновника лікарняної справи Київської Русі ХІ ст. Ім’я цього святого пов’язується переважно з Переяславом, тому він згадується у джерелах саме як Єфрем Переяславський.

БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ МОЗОЛЕВСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ І ПОЕТ, ПЕРШОВІДКРИВАЧ СКІФСЬКОГО КУРГАНУ «ТОВСТА МОГИЛА» ТА ЗНАМЕНИТОЇ ЗОЛОТОЇ ПЕКТОРАЛІ, ДОСЛІДНИК АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ.