Василь Завгородній – відомий співак, талановитий художник, прекрасний скульптор-різьбяр, поет та прозаїк.

22 жовтня виповнилося 100 років від дня народження Тараса Пахомовича Герцюка, українського майстра декоративно-прикладного мистецтва (художнє різьблення, інкрустації на дереві, гравірування й карбування на металі), заслуженого майстра народної творчості УРСР (1965), члена Національної спілки художників України (1977).

Д.І. Бліфельд народився у м. Волочиську Хмельницької обл. в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1928 р.  – завідував клубом у м. Волочиську, а потім – бібліотекою Будинку працівників освіти у м. Проскурові (нині м. Хмельницький). У 1933 р. закінчив Проскурівський технікум політосвіти і деякий час викладав у ньому. У 1939 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, а в 1941 р. – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Під час другої світової війни, звільнений за станом здоров'я від служби в Червоній Армії, впродовж 1941-1943 рр. перебував у евакуації в Уфі та Москві, працюючи молодшим науковим співробітником Інституту суспільних наук, потім – Інституту історії та археології АН УРСР. Перебуваючи в Уфі, вивчав археологічні старожитності Башкирії. У 1943 р. захистив кандидатську дисертацію «Археологічні пам’ятки Башкирії середини І тис. н. е.». З 1944 р. і до останніх днів життя працював старшим науковим співробітником відділу слов’янської археології ІА АН УРСР.

Народився Сухомлинський Василь Олександрович 28 вересня 1918 року в селі Весилівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом – Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у селянській родині – Олександра Омеляновича і Оксани Юдівни Сухомлинських. Разом батьки виховали, крім Василя, ще трьох дітей – Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями.

17 вересня минає 155 років від дня народження українського письменника, громадського діяча Михайла Коцюбинського (1864–1913). Класик української літератури народився у Вінниці. Був високоосвіченою людиною: багато читав, знав дев`ять мов, мав глибокі знання з історії, фольклору, природничих наук. Після закінчення Шаргородського училища М. Коцюбинський поїхав у Кам`янець-Подільський і  вступив до семінарії, але через важкі матеріальні умови сім`ї вчитися не мав змоги. Тут Коцюбинський зійшовся з подільськими народовольцями, учасниками нелегальних зборів у зв’язку з роковинами вбивства царя Олександра ІІ.

18 вересня минає 80 років з дня народження української художниці-шістдесятниці і відомої діячки правозахисного руху Алли Горської. Її називали совістю українського шістдесятництва. Народилася у зросійщеній родині в Ялті, до 14 років жила у Ленінграді, але обрала для себе Україну. У монументальному мистецтві А. Горська втілювала традиції знищеної школи бойчукістів. Створювала вітражі, мозаїки, картини. У 1964 її виключили зі Спілки художників за «ідейно хибний» вітраж «Шевченко. Мати» до 150-річчя поета у вестибюлі Київського університету. Вітраж знищили.

9 вересня минає 250 років з дня народження Івана Котляревського – письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури. Поема Котляревського «Енеїда» (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Іван Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемності поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

 Старший науковий співробітник   

Музею українського рушника                                  Н. Л. Заїка

Коломієць Олег Родіонович (псевдонім – Олег Князенко) народився 6 вересня 1950 року в с. Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького району, закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1973 р.). Працював учителем, старшим науковим співробітником Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (до 2010 р.). Член Національної спілки письменників України (1990 р). Почесний громадянин міста Переяслава-Хмельницького (2011 р.). Краєзнавець, автор численних наукових та публіцистичних праць.

25 серпня виповнилося 123 роки від дня народження Надії Володимирівни Лінки (Геппенер) (25.08.1896 – 18.05.1981) – українського археолога, відомого музеєзнавця, дослідниці археологічних пам’яток Переяслава.

У середині XVIII ст. скромний церковний староста с. Мліїв (нині с. Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл.) прийняв страждання і смерть за віру під час спроби тотального насадження уніатства на Правобережній Україні.