Іван Підоплічко народився 2 серпня (за іншими даними – 8 серпня) 1905 р. у с. Козацьке нині Звенигородського р-ну Черкаської обл., у родині сільського столяра. Після закінчення школи (1917) навчався у вчительській семінарії та на Вищих педагогічних курсах у м. Корсуні (нині Корсунь-Шевченківський) (1924).

1 (13) серпня виповнюється 127 років від дня народження Володимира Гнатовича Заболотного (1898–1962) – уродженця Переяславщини, видатного українського архітектора, академіка, теоретика архітектури і засновника Академії архітектури УРСР. Його внесок у становлення української архітектури й містобудування ХХ ст. та дослідження історії українського мистецтва є без перебільшення визначним.

Петро Васильович Романюк народився 20 липня 1962 р. у с. Мишин Івано-Франківської обл. У 1989 р. закінчив Київський державний художній інститут (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Мистецтву скульптури навчався у педагогів Заслуженого діяча мистецтв України, лауреата шевченківської премії В. В. Сухенка (1941 – 1998 рр.), Народного художника України І. В. Макогона (1907 -2001 рр.) та Народного художника України, професора В. З. Бородая (1917–2010 рр.). З 1991 р. постійний учасник всеукраїнських художніх виставок та міжнародних симпозіумів скульпторів. У 1992 р. прийнятий до Національної Спілки художників України.

Весною та влітку 1142 року Вячеслав Володимирович, тодішній переяславський князь, опинився у центрі подій, пов’язаних із боротьбою руських князів за владу та волості. Вячеславу довелося відбивати напади фігурантів великої політики, і це виявилося йому не зовсім по силам.

Володимир Борисович Микитенко – відомий український скульптор, член Національної спілки художників України, член правління Київської організації Національної спіли художників України, автор скульптури українського воїна-захисника «Пам’ятного знаку воїнам Антитерористичної операції» у Переяславі.

Юрій (Дюргі, Гургі, Гюргій, Георгій) Володимирович, представник молодшої гілки Мономаховичів – один із трьох синів Володимира Всеволодовича від другої дружини-половчанки. У давньоруському літописі Долгоруким його ніхто не називає. Прізвисько це з’являється у текстах не раніше ХV століття. Точний рік народження невідомий. Але, якщо врахувати, що перша дружина Мономаха Гіта померла 5 березня 1098 року, то Юрій міг народитися близько 1100 року. Батько його в цей час був переяславським князем, то вряд чи Юрій міг народитися деінде, окрім Переяслава. У січні 1108 року був одружений з такою ж юною половчанкою, дочкою хана Аєпи. Це був династичний шлюб, тому не варто дивуватися віку наречених. Весілля, швидше за все, святкували у Переяславі.

14 травня 2025 року виповнюється 75 років Анатолію Шпиталю.

Вшанування Миколи Чудотворця прийшло з Візантії одночасно з хрещенням Русі і до другої половини ХІ століття вже сформувався певний культ святого. Було перекладено його Житіє, Сказання про його посмертні чудеса і навіть записано декілька чудес, здійснених святим на Русі. День пам’яті відзначався 6 грудня (зимовий Микола).

187 років тому 22 квітня 1838 р. за с. ст. Карл Брюллов викупив за 2,5 тис. рублів асигнаціями Тараса Шевченка з кріпацтва. Ця сума на той час була еквівалентна 45 кг чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського – вихователя спадкоємця престолу, який розіграли в лотереї. Імпреза відбулася у палаці польського графа – віолончеліста та композитора Михайла Вієльгорського (Вєльгурського).

Завгородній Василь Леонтійович – відомий український митець, заслужений артист України (1967), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1991), лауреат премії імені Катерини Білокур (1995), ветеран Другої світової війни.