Плеяда співців-кобзарів славиться самобутніми неповторними особистостями в історії української традиційної культури. Серед них талановитим майстром кобзарської справи був Іван Кучугура-Кучеренко. Народився Іван Іович Кучугура-Кучеренко 1878 року в селі Мурафі Богодухівського повіту Харківської губернії (за іншими даними у 1874 році).

Коваль Михайло Дмитрович – кобзар, братчик Київського кобзарського цеху, народився 21 листопада 1948 р. в с. Великий хутір Драбівського району Черкаської обл. За освітою ця унікальна, добра, світла людина вчитель іноземних мов, а за покликом душі митець, який все своє життя попри життєві труднощі та негаразди творить прекрасне.

«Учений муж з сильним характером, який тихим робом своїм і щоденною науковою працею вславляють рідну Україну краще, ніж великомовні патріоти» – називав Пантелемон Куліш Осипа Бодянського.

Дмитро Іванович Яворницький народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського р-ну Харківської обл.) в родині бідного сільського священника (псаломщика) і простої селянки.

Богдан Лепкий – поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, перекладач…

…Рідне земле свята, Україна моя,
Ти пробач мені цюю погорду. 
Що співаю тебе і малюю твою
Незнищенну і вічную вроду.
Мої фарби бліді, мої пензлі малі.
Моя пісня така слабокрила.
Та малюю тебе і співаю тебе,
Бо любити й мовчати несила!
                Василь Завгородній

До середини XVIII ст. у Росії лікарями були переважно іноземці. Найвідомішими медичними установами були Петербурзький адміралтейський (морський) і Кронштадтський адміралтейський шпиталі. При них були шпитальні школи, які мали по 20-30 лікарських учнів. Більшість із них були українцями.

Дремлюга Петро Панфилович народився у с. Дем’янці Переяславського повіту Полтавської губернії. З дитинства проявив хист до малювання. За кошти місцевої поміщиці був направлений на навчання до художньо-промислової школи (колишня рисувальна школа Миколи Мурашка) у м. Київ, яку, з-поміж інших, фінансував відомий меценат Олександр Трещенко. У школі навчався упродовж 1917-1918 р.

14 жовтня 1952 р. у с. Зведенівка (Попелівка)  Шаргородського району Вінницької області народився С. Ю. Куций. У 1977 році майбутній скульптор закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, а в 1982 р. – Львівський інститут прикладного мистецтва. Його викладачами були відомі скульптори  – Еммануїл Мисько та Дмитро Крвавич.

Народився Михайло Галактіонович 14 жовтня 1930 р. в м. Переяславі в родині шевця Галактіона Карповича і Єлизавети Аксентівни. У голодний 1933 рік сім’я, щоб вижити, переїхала до Києва. Там, в одній із столичних шкіл, малий Михайло отримав початкову освіту. Після початку війни у 1941 р. родина повернулася до рідної домівки. Відтоді доля не розлучала Михайла Галактіоновича з Переяславом. У 1947 р. юнак закінчив місцеву СШ №2 і влаштувався на роботу в чайну райспоживспілки. Тут кмітливий юнак став учнем відомого в місті кухаря – Федора Макаровича Касьяна. У 1950 р. Михайла Литвиненка призвали до лав Радянської армії, служив на Чорноморському флоті кухарем. Після демобілізації він повернувся на роботу в чайну, згодом перейшов у ресторан «Дружба», де працював до виходу на пенсію. За сумлінну професійну роботу отримав звання «майстер-кондитер», був нагороджений бронзовою медаллю за участь у Виставці досягнень народного господарства  СРСР та золотою медаллю  за перемогу на Виставці досягнень народного господарства України.