Історичний календар. Особистості
Дмитро Донцов – ідеолог українського націоналізму, політичний діяч, український літературний критик, есеїст і публіцист. Народився Дмитро Донцов за одними даними 29 серпня, а за іншими 10 вересня 1883 року у м.Мелітопіль.
Іван Франко народився в 1856 р. у с. Нагуєвичі в сім’ї заможного селянина-коваля. Його батьки мали 24 га землі і тримали прислугу.
На обрії сучасної української літератури є дуже глибока, загадкова й ніби вросла своїм корінням у рідну землю, рідну історію, рідне слово постать - Валерій Шевчук.
20 СЕРПНЯ виповнюється 179 років від народження БРАНДЕНБУРГА МИКОЛИ ЮХИМОВИЧА (8(20).08.1839–31.08.(13.09).1903) – російського археолога, військового історика, музеєзнавця, дослідника археологічних пам’яток Переяслава.
Помер Андрій Осипович Козачковський, друг Тараса Шевченка, 20 серпня 1889 року від онкологічного захворювання. Наводимо проникливі тексти некрологів, вміщених у різних виданнях.
19 серпня 1845 року А. Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.
В.О. Харламов народився 17 серпня 1946 р. у м. Києві. У 1973 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Ще студентом захопився археологією, працював на розкопках Успенського собору (1969-1972). По закінченню інституту прийшов працювати у Київську постійно-діючу археологічну експедицію, яку очолив у 1984 р. (пізніше – відділ археології Києва Інституту археології). Експедиція здійснила визначне відкриття та дослідила давньоруські зрубні житла на Подолі; досліджувала Кловський собор, храм Гнилецького монастиря, територію Замкової гори, Успенський собор та трапезну початку ХІІ ст., підземні споруди на території Києво-Печерської лаври, церкву Спаса на Берестові, Федорівський собор, палацові споруди на Старокиївській горі, Михайлівський Золотоверхий собор і навколишню територію, Печерські (Лядські ворота), а також Михайлівський собор у Переяславі-Хмельницькому.
Ім’я переяславського лікаря Андрія Осиповича Козачковського відоме нам завдяки Тарасові Шевченку, з яким вони були щирими друзями. До сьогоднішнього дня зберігся будинок А. О. Козачковського (1820 р.), в якому зараз знаходиться експозиція Музею Заповіту Т. Г. Шевченка. Саме тут, гостюючи, поет написав найкращі свої твори – поеми «Кавказ», «Наймичка», присвяту до поеми «Єретик», і, нарешті, славнозвісний «Заповіт».
У цьому році світова наукова громадськість відзначає 125-річчя з часу відкриття ранньоземлеробської культури енеоліту, що побутувала на теренах Східної Європи з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е. Вивченню історії цієї яскравої та загадкової культури присвятили життя вчені кількох поколінь. Безпосередніми науковими та археологічними пошуками на ниві трипіллязнавства уславився цілий ряд науковців, але пріоритет у найбільш вагомих здобутках у трипільську проблематику залишається і на сьогодні за Тетяною Сергіївною Пассек.